Page 80 - 07-Kovalchuk

DOI: https://doi.org/10.15414/2020.9788055222738

Ірина Ковальчук – Бджоли: біоіндикатори довкілля

енергетичного і структурного резерву.
Отже, загальний вміст жирних кислот ліпідів та співвідношення окремих
поліненасичених, мононенасичених і насичених жирних кислот у зразках
стільників значно коливається залежно від агроекологічних умов довкілля та
інтенсивності техногенного навантаження на сільськогосподарські угіддя та
медоносні рослини, які забезпечують бджіл кормом, енергетичними і
структурними компонентами.

3.4. Вплив кочівного і стаціонарного утримання бджіл на вміст жирних
кислот у тканинах та їх продукції.

Квітковий пилок окремих рослин значно відрізняється за вмістом ліпідів і
співвідношенням у них насичених, мононенасичених і поліненасичених жирних
кислот, що впливає на його поживну і біологічну цінність, антибактеріальну
активність.
На вміст ліпідів у пилку рослин, його жирнокислотний і мінеральний склад
суттєво впливають природно - кліматичні та екологічні фактори, про що свідчать
різниці в цих показниках, які визначались у бджолиному обніжжі за умов
стаціонарного та кочівного утримання й живлення бджіл.
За результатами досліджень встановлено, що в бджолиному обніжжі
контрольних груп, отриманому з вуликів ІІ групи в помірно техногенного
навантаження зоні, порівняно з обніжжям з стаціонарних вуликів І групи,
спостерігалася зниження вмісту лауринова, міристинової, пентадеканової,
стеаринової жирних кислот загальних ліпідів (табл. 31).
Вказана тенденція відзначена й щодо загального вмісту жирних кислот, у т.ч.
насичених, моно- і поліненасичених їх форм у зразках обніжжя з кочових вуликів
порівняно з стаціонарними, однак вірогідних різниць не встановлено. Вірогідні
різниці відзначено для капронової (p<0,05), пальмітинової (p<0,01),
пальмітоолеїнова (p<0,05), олеїнова (p<0,01), лінолева (p<0,05), ліноленова
(p<0,01) жирних кислот загальних ліпідів у бджолиному обніжжі за стаціонарних
умов [79].
У бджолиному обніжжі, отриманому в зоні інтенсивного техногенного
навантаження з кочових вуликів IV групи, порівняно з обніжжям ІІ групи,
відзначено зменшення концентрації лауринової, міристинової, пентадеканової,
пальмітинової, пальмітоолеїнової, стеаринової, олеїнової, лінолевої та ліноленової
кислот, що може свідчити про визначальний вплив агроекологічних умов зони
інтенсивного техногенного навантаження на рівень ліпідного і жирнокислотного
складу бджолиного обніжжя та живлення бджіл порівняно з відмінностями
стаціонарного та кочового утримання бджіл у період медозбору.
Ця гіпотеза підтверджується суттєвими міжгруповими різницями вмісту
досліджених жирних кислот у бджолиному обніжжі з вуликів контрольної та
дослідної груп як за умов стаціонарного, так і кочівного утримання. Характерно, що
як загальний вміст жирних кислот, так і їх насичених, моно- і поліненасичених
форм у цьому бджолиному обніжжі також був значно нижчим — на 14,8-11,9 %. Це
підтверджує зроблені раніше висновки щодо визначального впливу в цілому
екологічних умов довкілля на рівень жирних кислот в бджолиному обніжжі як за
умов стаціонарного, так і кочівного утримання.

79