Page 79 - 07-Kovalchuk

DOI: https://doi.org/10.15414/2020.9788055222738

Ірина Ковальчук – Бджоли: біоіндикатори довкілля

У жирнокислотному складі стільників, отриманих із вуликів передгірної та
гірської зон, порівняно з стільниками, отриманими із вуликів низинної зони,
вірогідно зростав відносний вміст мононенасичених (пальмітоолеїнової) і
поліненасичених (лінолевої та ліноленової) жирних кислот (табл. 30).

Таблиця 30. Вміст жирних кислот у стільниках бджіл з різних зон Карпат, %
(М±m, n=3)
Зони Карпат / Група бджіл
Жирні кислоти
та їх код низинна передгірна гірська
контрольна І дослідна ІІ дослідна
Каприлова, 8:0 0,61±0,038 0,50±0,015 0,48±0,015*
Капринова, 10:0 0,24±0,020 0,18±0,012 0,16±0,012*
Лауринова, 12:0 0,33±0,018 0,26±0,017* 0,24±0,017*
Міристинова, 14:0 0,36±0,017 0,30±0,012* 0,28±0,009*
Пентадеканова, 15:0 0,53±0,024 0,62±0,017* 0,64±0,017*
Пальмітинова, 16:0 29,64±0,347 27,07±0,131** 25,97±0,225***
Пальмітоолеїнова, 16:1 0,45±0,015 0,51±0,012* 0,53±0,009*
Стеаринова, 18:0 6,22±0,107 5,94±0,038 5,89±0,021*
Олеїнова, 18:1 24,76±0,331 25,55±0,228 26,28±0,058*
Лінолева, 18:2 1,91±0,041 2,21±0,044** 2,40±0,032***
Ліноленова, 18:3 34,95±0,076 36,86±0,237** 37,13±0,202***
Вміст жирних кислот
насичені 37,93 34,87 33,66
ненасичені 62,07 65,13 66,34
мононенасичені 25,21 26,06 26,81
поліненасичені 36,86 39,07 39,53

З наведених у таблиці результатів видно, що в зразках стільників, отриманих
із вуликів гірської зони, вірогідно вищою є відносний вміст такої мононенасиченої
жирної кислоти, як олеїнова.
У жирнокислотному складі стільників, отриманих із вуликів передгірної та
гірської зон, вірогідно зменшувався відносний вміст таких насичених жирних
кислот, як лауринова, міристинова, пентадеканова та пальмітинова, а також був
вищим рівень моно- і поліненасичених кислот, що свідчить про можливо вищий
вміст у компонентах живлення бджіл і нагромадження біологічно активних
ненасичених жирних кислот у стільниках цих зон.
Крім того, у стільниках отриманих із вуликів гірської зони, також вірогідно
знижувався відносний рівень таких насичених жирних кислот, як каприлова,
капринова та стеаринова. Слід відмітити, що відносний рівень досліджених жирних
кислот у зразках стільників, отриманих з вуликів гірської зони, змінювався більш
інтенсивно, ніж у стільниках, отриманих з вуликів передгірної зони, що може
свідчити про зв'язок впливу агроекологічних чинників, зокрема мінерального
живлення на вміст ліпідів у медоносних рослин, вміст жирних кислот у пилку,
тканинах бджіл та вощині.
Характерно, що в зразках стільників, отриманих з передгірної та гірської зон
встановлено вищий сумарний вміст ненасичених, у т.ч. мононенасичених і
поліненасичених жирних кислот порівняно до низинної зони, а для
поліненасичених жирних кислот ці різниці вірогідні, що може вказувати на вищий
рівень забезпеченості організму медоносних бджіл в гірській зоні компонентами

78