Page 76 - 07-Kovalchuk

DOI: https://doi.org/10.15414/2020.9788055222738

Ірина Ковальчук – Бджоли: біоіндикатори довкілля

З наведеної таблиці також видно, що в тканинах грудного відділу медоносних
бджіл, які утримувалися в передгірній та гірській зонах відзначено вірогідно нижчий
вміст пентадеканової, пальмітинової та арахінової кислот, порівняно з низинною
зоною. Слід відмітити, що рівень досліджених жирних кислот у тканинах грудей
медоносних бджіл, які утримувалися в гірській зоні, порівняно з аналогами зразків з
низинної зони змінювався більш інтенсивно, ніж у тканинах грудей медоносних бджіл,
які утримувалися в передгірній зоні, що підтверджує припущення про визначальний
вплив агроекологічних факторів на вміст важких металів в організмі бджіл, що можуть
змінювати їх життєдіяльність.
У тканинах черевного відділу медоносних бджіл, які утримувалися в передгірній
та гірській зонах, порівняно з тканинами черевного відділу медоносних бджіл, які
утримувалися в низинній зоні, зростав уміст мононенасичених (пальмітоолеїнової
(р<0,01) та олеїнової) і поліненасичених (ейкозадиєнової, ейкозатриєнової,
ейкозатетраєнової, ейкозапентаєнової, докозадиєнової, докозатриєнової,
докозатетраєнової, докозапентаєнової та докозагексаєнової) жирних кислот (табл.
28).
Характерно, що в тканинах черевного відділу медоносних бджіл, які
утримувалися в гірській зоні, встановлено вірогідно вищий рівень такої
поліненасиченої жирної кислоти, як ліноленова з тенденцією до вищого вмісту її у
тканинах бджіл з передгірної екологічної зони. Однак, у тканинах черевного відділу
медоносних бджіл, які утримувалися в передгірній та гірській зоні відзначено
вірогідно нижчий вміст пентадеканової та арахінової кислот.
Крім того, в тканинах черевного відділу медоносних бджіл, які утримувалися в
гірській зоні, виявлено також вірогідно нижчий вміст таких насичених жирних кислот,
як каприлова, капринова, лауринова, міристинова та арахінова за тенденції до нижчого
рівня їх у зразках тканин із передгірної зони. Встановлено відмінності вмісту
наведених вище жирних кислот у тканинах черевного відділу медоносних бджіл, які
утримувалися в гірській зоні, порівняно з тканинами черевного відділу медоносних
бджіл, які утримувалися в передгірній зоні свідчать про суттєві зональні різниці щодо
інтенсивності впливу агроекологічних чинників на життєдіяльність бджіл, зокрема
метаболізм жирних кислот у їх тканинах.
За результатами досліджень вмісту жирних кислот у пилку з кульбаби
лікарської, яка росте у передгірній та гірській зоні, порівняно з пилком кульбаби
лікарської в низинній зоні, вірогідно зростає вміст насичених (капринової, лауринової
та пальмітинової), мононенасичених (олеїнової) і поліненасичених (лінолевої та
ліноленової) жирних кислот (табл. 29). З наведених у таблиці даних видно, що у пилку
із кульбаби лікарської у гірській зоні, також вірогідно підвищується рівень таких
жирних кислот, як пентадеканова та пальмітоолеїнова. Слід відмітити, що вміст
наведених вище жирних кислот у пилку із кульбаби лікарської у гірській зоні, зростає
інтенсивніше, ніж у пилку із кульбаби лікарської, яка росте в передгірній зоні, про що
свідчить лише тенденція до вищого рівня цих кислот у вказаних зразках порівняно до
вмісту їх у пилку, зібраного з кульбаби у низинній зоні. Вищий вміст досліджених
жирних кислот, крім міристинової і стеаринової у пилку кульбаби лікарської може
зумовлюватися впливом як екологічних, так і агрохімічних чинників, зокрема рівнем
мінеральних елементів і азоту в грунтах. На вираженіший вплив екологічних чинників
вказує вищий вміст основних ненасичених, у тому числі лінолевої і ліноленової кислот,
у пилку кульбаби лікарської, зібраної як у передгірній, так і гірській зонах, порівняно
до контрольних зразків, з низинної зони, у якій рівень техногенного навантаження
значно вищий.

75