Page 72 - 07-Kovalchuk

DOI: https://doi.org/10.15414/2020.9788055222738

Ірина Ковальчук – Бджоли: біоіндикатори довкілля

Слід зазначити, що вміст цих жирних кислот у перзі зростав інтенсивніше в ІІ
дослідній групі, ніж у І групі, що свідчить про послаблення інгібуючого впливу
техногенного навантаження промислового центру на віддалі 30 км на
жирнокислотний склад перги.
Отже, різна інтенсивність техногенного навантаження на довкілля на
віддалі 15 і 30 км від центру характеризується однотипними відмінностями рівня
жирних кислот і їх класів – насичених, мононенасичених і поліненасичених жирних
кислот у перзі, проте негативний вплив зменшується з віддаленістю від джерела
техногенних викидів.
У жирнокислотному складі стільників, отриманих із вуликів, розміщених на
відстані 15 і 30 км від зони інтенсивного техногенного навантаження, встановлено
менше виражені міжгрупові відмінності. Зокрема, у зразках дослідних груп
вірогідно зростав відносний вміст лише насиченої жирної кислоти пентадеканової
на тлі нижчого рівня капринової, лауринової у ІІ групі (табл. 25).
Таблиця 25. Відносний вміст жирних кислот у стільниках медоносних бджіл, %,
М±m, n=3
Відстань від центру зони інтенсивного
Жирні кислоти техногенного навантаження / Група бджіл
та їх код 0 км 15 км 30 км
контрольна І дослідна ІІ дослідна
Каприлова, 8:0 0,76±0,032 0,74±0,029 0,72±0,023
Капринова, 10:0 0,26±0,012 0,23±0,006 0,21±0,006**
Лауринова, 12:0 0,33±0,013 0,32±0,012 0,29±0,009*
Міристинова, 14:0 0,39±0,018 0,36±0,021 0,34±0,017
Пентадеканова, 15:0 0,51±0,017 0,56±0,011* 0,59±0,015*
Пальмітинова, 16:0 28,37±0,678 27,54±0,335 27,30±0,334
Пальмітоолеїнова, 16:1 0,41±0,021 0,45±0,017 0,48±0,014*
Стеаринова, 18:0 6,31±0,055 6,14±0,076 6,06±0,058*
Олеїнова, 18:1 25,37±0,316 25,62±0,309 25,96±0,304
Лінолева, 18:2 1,66±0,042 1,74±0,032 1,81±0,033*
Ліноленова, 18:3 35,63±1,840 36,30±1,478 36,24±1,768*
Вміст жирних кислот 100 100 100
в т.ч. насичені 36,93 35,89 35,51
ненасичені 63,07 64,11 64,49
мононенасичені 25,78 26,07 26,44
поліненасичені 37,29 38,04 38,05

Слід відмітити, що екологічні умови довкілля мають істотний вплив на
концентрацію жирних кислот загальних ліпідів у продукції бджіл, у т.ч. стільниках.
Максимальну антибактеріальну та антигрибкову активність мають
мононенасичені (пальмітоолеїнова та олеїнова) і, особливо, поліненасичені
(лінолева та ліноленова) жирні кислоти загальних ліпідів. Встановлено також, що
чим коротший вуглецевий ланцюг і більша кількість ненасичених зв’язків у ньому,
тим краще жирні кислоти забезпечують антибактеріальний та антигрибковий
захист вулика та організму бджіл. Виражена антибактеріальна та антигрибкова
активність характерна таким жирним кислотам як каприлова, капринова,
лауринова, олеїнова, лінолева та ліноленова.
За результатами наших досліджень в жирнокислотному складі стільників,
отриманих із вуликів, розміщених на відстані 30 км від зони інтенсивного

71