Page 73 - 07-Kovalchuk

DOI: https://doi.org/10.15414/2020.9788055222738

Ірина Ковальчук – Бджоли: біоіндикатори довкілля

техногенного навантаження, вірогідно зростав відносний вміст пальмітоолеїнової
мононенасиченої жирної кислоти, а також лінолевої та ліноленової
поліненасичених жирних кислот, але зменшувався для таких насичених жирних
кислот, як капринова, лауринова та стеаринова. Це свідчить про певні відмінності
жирнокислотного складу перги і стільників бджіл, що можуть зумовлюватися
особливостями вмісту жирних кислот у пилку рослин з врахуванням віддалі від
джерел техногенного навантаження.
Характерно, що в зразках стільників, отриманих із вуликів, розміщених на
відстані 15 та 30 км від зони інтенсивного техногенного навантаження
встановлено вищий вміст ненасичених, у т.ч. мононенасичених і поліненасичених
жирних кислот, що може вказувати на вищий рівень забезпеченості організму
медоносних бджіл компонентами енергетичного і структурного резерву.
Отже, вміст жирних кислот загальних ліпідів та співвідношення окремих
поліненасичених, мононенасичених і насичених жирних кислот у зразках
стільників значно коливаються залежно від віддалі до центру промислової зони
техногенного навантаження на сільськогосподарські угіддя та медоносні рослини,
які забезпечують бджіл кормом, енергетичними і структурними компонентами.

3.3. Особливості вмісту жирних кислот у тканинах і продукції бджіл за умов
передгірної і гірської зон Карпат.

Дослідження жирнокислотного складу ліпідів тканин різних анатомічних
відділів бджіл вказують на вірогідні міжгрупові відмінності вмісту жирних кислот.
У тканинах голови медоносних бджіл, які утримувалися в передгірній та гірській
зонах, порівняно з тканинами голови медоносних бджіл, які утримувалися в
низинній зоні, вірогідно зростав уміст мононенасичених (пальмітоолеїнової та
олеїнової) і поліненасичених (лінолевої, ліноленової, ейкозадиєнової,
ейкозатриєнової, ейкозатетраєнової, ейкозапентаєнової, докозатриєнової,
докозатетраєнової, докозапентаєнової та докозагексаєнової) жирних кислот (табл.
26). Однак концентрація таких насичених жирних кислот, як пентадеканова,
пальмітинова, стеаринова та арахінова у цих тканинах бджіл вірогідно
зменшувалася. Крім того, в тканинах голови медоносних бджіл, які утримувалися в
гірській зоні, також вірогідно знижувався рівень таких насичених жирних кислот,
як лауринова та міристинова.
Слід відмітити, що рівень жирних кислот у тканинах голови медоносних
бджіл, які утримувалися в гірській зоні, змінювався більш інтенсивно, ніж у
тканинах голови медоносних бджіл, які утримувалися в передгірній зоні, що було
відзначено також для тканин грудей та черевця. Встановлені відмінності свідчать
про суттєві зональні різниці щодо інтенсивності впливу агроекологічних чинників
на життєдіяльність бджіл, зокрема метаболізм жирних кислот у їхніх тканинах.
У тканинах грудного відділу медоносних бджіл, які утримувалися в
передгірній та гірській зонах, порівняно з тканинами грудного відділу медоносних
бджіл, які утримувалися в низинній зоні, встановлено вірогідно вищий рівень
мононенасичених (олеїнової та ейкозаєнової) і поліненасичениз (лінолевої,
ліноленової, ейкозадиєнової, ейкозатриєнової, ейкозатетраєнової,
ейкозапентаєнової, докозадиєнової, докозатриєнової, докозатетраєнової,
докозапентаєнової та докозагексаєнової) жирних кислот (табл. 27).

72