Page 70 - 07-Kovalchuk

DOI: https://doi.org/10.15414/2020.9788055222738

Ірина Ковальчук – Бджоли: біоіндикатори довкілля

фосфоліпідів відзначено у бджіл обох дослідних груп порівняно до контролю.
Однак, на фоні найвищого вмісту фосфоліпідів у ліпідах бджіл з пасіки м. Львова
виявлено вірогідно найнижчий вміст триацилгліцеролів, вільного холестеролу,
НЕЖК. Встановлені відмінності фракційного розподілу ліпідів тканин черевця
можуть зумовлюватися звичайно, крім екологічного, ще й аліментарним
чинником, щог найбільше впливає на вміст цих компонентів в даному відділі,
оскільки ліпідний склад пилку різних рослин суттєво відрізняється.
Прямий зв’язок такого впливу відзначається між обміном ліпідів, зокрема
жирних кислот і мікроелементами. Мікроелементи, в т.ч. важкі метали, причетні до
видовження вуглецевого ланцюга жирних кислот, його десатурації та окиснення у
тканинах медоносних бджіл. Зони техногенного навантаження різної
інтенсивності можуть зумовлювати відмінності вмісту жирних кислот в окремих
анатомічних частинах організму медоносних бджіл, а також впливати на їхній
рівень в продукції бджільництва, в т.ч. у перзі, тим самим змінюючи її біологічну
цінність та якість.
Як відомо, перга відіграє роль фізіологічного регулятора біологічної
повноцінності живлення організму бджіл. Наявність перги у вулику є невід’ємною
умовою для вирощування якісного розплоду, повноцінного живлення бджіл,
нарощування сили і маси бджолосімей, їх продуктивності. Визначення біологічної
цінності перги може бути також показником екологічного стану навколишнього
середовища, що підтверджують отримані результати. Зокрема у перзі, отриманій з
пасік, що розміщені на відстані 15 і 30 км, зростав загальний вміст жирних кислот,
а також насичених (капринової, лауринової, міристинової, пентадеканової,
пальмітинової та стеаринової), мононенасичених (пальмітоолеїнової та олеїнової)
і поліненасичених (ліноленової) жирних кислот (табл. 24). Підвищена кількість
жирних кислот у зразках перги з дослідних пасік зумовлена високим вмістом як
насичених, так і моно- та поліненасичених жирних кислот, що може вказувати на
вищий рівень забезпеченості організму медоносних бджіл компонентами
енергетичного та структурного резерву.

69