Page 60 - 07-Kovalchuk
P. 60

DOI: https://doi.org/10.15414/2020.9788055222738

                                Ірина Ковальчук – Бджоли: біоіндикатори довкілля




                   Таблиця 17. Вміст жирних кислот у стільниках медоносних бджіл за різної
                      інтенсивності техногенного навантаження на довкілля, %, (М±m, n=3)
                                         Група медоносних бджіл / Екологічні зони Львівщини
                                            умовно               підвищеного техногенного
                                             чиста                       навантаження

                   Жирні кислоти         Контрольна        Дослідна І       Дослідна ІІ      Дослідна
                       та їх код         с. Перегноїв       м. Львів      м.Червоногра           ІІІ
                                         Золочівсько                             д          с. Розвадів
                                           го району                       Сокальськог      Миколаївс
                                                                             о району          ького
                                                                                              району
                Каприлова, 8:0             0,50±0,058      0,80±0,06*        0,70±0,06       0,60±0,06
                Капринова, 10:0            0,10±0,01       0,27±0,03**       0,17±0,03       0,13±0,03
                Лауринова, 12:0            0,13±0,03      0,37±0,033**       0,23±0,03       0,17±0,03
                Міристинова, 14:0          0,20±0,06       0,40±0,058        0,30±0,06       0,23±0,03
                Пентадеканова,15:0         0,60±0,06       0,53±0,033        0,50±0,06       0,57±0,03
                Пальмітинова, 16:0         27,40±0,31      28,73±0,23*      28,43±0,26       27,23±0,29
                Пальмітоолеїнова,16:1      0,60±0,06        0,40±0,06        0,50±0,06       0,57±0,03
                Стеаринова, 18:0           5,60±0,12       6,23±0,15*        6,03±0,15       5,27±0,09
                Олеїнова, 18:1             26,93±0,32      25,47±0,33*      26,10±0,38       26,40±0,31
                Лінолева, 18:2             2,37±0,09       1,77±0,03**      2,00±0,06*       2,23±0,07
                Ліноленова, 18:3           35,57±0,48      35,03±0,20       35,04±0,55       36,60±0,48
                Загальний вміст               100              100              100             100
                жирних кислот
                в т.ч. насичені              34,53            37,33            36,36           34,20
                мононенасичені               27,53            25,87            26,60           26,97
                поліненасичені               37,94            36,80            37,04           38,83

                     Це  може  свідчити  про  зв'язок  впливу  агроекологічних  чинників,  зокрема
               території з інтенсивним рухом транспорту та рівня  мінерального живлення  на
               вміст ліпідів у медоносних рослинах, у т.ч. жирних кислот у пилку і трансформацію
               їх у стільники. Зокрема, вищий відносний вміст відмічено для насичених жирних
               кислот  у  зразках  стільників  дослідних  пасік  (каприлова,  капринова,  лауринова,
               міристинова та стеаринова).
                     Встановлено, що у жирнокислотному складі зразків стільників, відібраних в
               зонах  інтенсивного  техногенного  забруднення,  підвищувався  відносний  рівень
               насичених жирних кислот, але знижувався – ненасичених. Зокрема, зменшувався
               рівень таких мононенасичених, як олеїнова, пальмітоолеїнова, і поліненасичених,
               як лінолева (р<0,01) у зразках стільників з м.Львова порівняно до умовно чистої
               зони.
                     Підвищена  відносна  кількість  жирних  кислот  у  зразках  стільників  з
               с.Розвадова зумовлена високим вмістом поліненасичених жирних кислот (38,83 %
               проти  37,94 %  у  контролі)  тоді  як  вміст  насичених  жирних  кислот  у  стільниках
               бджіл ІІІ дослідної групи був найнижчим (34,2%).
                     Очевидно, на екологічно більш забруднених територіях антибактеріальна та
               антигрибкова  активність  свіжопобудованих  бджолиних  стільників  може
               посилюватися, тоді як дані інших авторів вказують, що знижується [216]. Виявлені
               відмінності  вмісту  і  співвідношення  жирних  кислот    у  стільниках  бджіл  можуть



                                                           59
   55   56   57   58   59   60   61   62   63   64   65