Page 58 - 07-Kovalchuk
P. 58
DOI: https://doi.org/10.15414/2020.9788055222738
Ірина Ковальчук – Бджоли: біоіндикатори довкілля
Нижчий загальний вміст жирних кислот як і жирнокислотний склад
бджолиного обніжжя кульбаби лікарської різних екологічних зон Львівщини,
очевидно, пов’язаний із особливостями обмінних процесів у суцвіттях кульбаби за
дії чинників підвищеного техногенного навантаження. Зокрема це може бути
зумовлено відмінностями вмісту мінеральних елементів, у воді, грунті та рослині у
цих районах порівняно з умовами контрольної пасіки. Однак вірогідно виражених
різниць досліджених показників вмісту жирних кислот на відміну від рівня важких
металів у обніжжі кульбаби лікарської, між зразками І, ІІ і ІІІ дослідних груп не
встановлено [81, 85, 87]. Це може вказувати на примірно однаковий депресуючий
вплив різних чинників техногенного навантаження на обмін жирних кислот у
рослинах пилконосах, зокрема кульбаби лікарської, але суттєво відмінний на вміст
важких металів.
За результатами дослідження вмісту жирних кислот у бджолиному обніжжі
гречки посівної відмічено вірогідні зміни за умов підвищеного техногенного
навантаження порівняно до умовно чистої екологічної зони (табл. 16).
Встановлено, що у бджолиному обніжжі гречки посівної, зібраному в зонах
підвищеного техногенного навантаження, зростав вміст насичених (капринової,
каприлової, лауринової, міристинової, пентадеканової, пальмітинової та
стеаринової), мононенасичених (пальмітоолеїнової та олеїнової) і
поліненасичених (лінолевої та ліноленової) жирних кислот.
Суттєві різниці відмічено для лінолевої та ліноленової кислот, вміст яких був
вищим для зразків обніжжя із зон з підвищеним техногенним навантаженням,
порівняно до умовно чистої зони (р<0,05).
В бджолиному обніжжі гречки посівної з пасіки м. Червонограда встановлено
найвищий як загальний вміст жирних кислот (на 11,3 % проти умовно екологічно
чистої зони), так і їхніх поліненасичених форм (37,82 г/кг проти 33,89 г/кг).
Аналогічні зміни встановлено і для вмісту мононенасичених жирних кислот (1,74
г/кг проти 1,53 г/кг), що може вказувати на менший рівень забезпеченості
організму бджіл енергетичним і структурним резервом, внаслідок значного
техногенного і екологічного тиску на життєдіяльність бджіл. Вказані різниці,
очевидно, пов’язані із особливостями обмінних процесів у суцвіттях рослин за дії
чинників підвищеного техногенного навантаження. Зокрема, це може бути
зумовлено відмінностями вмісту мінеральних елементів, у воді, грунті та рослинах
у цих районах порівняно з умовами контрольної пасіки, на що вказують різні
джерела літератури.
Варто зазначити, що будівництво стільників і потенційні можливості бджіл до
восковиділення пов'язані з фізіологічним станом восковидільних залоз,
життєздатністю сім'ї в цілому, породою бджіл, їхнього віку та харчування,
екологією зовнішнього середовища [247]. Жирні кислоти відіграють важливу роль
у гігієні та безпеці вулика, забезпечуючи антимікробну та дезінтоксикаційну
функцію, що має особливе значення за умов підвищеного екологічного ризику.
Крім того, екологічні умови довкілля мають суттєвий вплив на відносний
вміст окремих жирних кислот у новозбудованих стільниках бджіл, що
спостерігається й у нашому дослідженні, оскільки восковидільні залози інтенсивно
використовують ліпідні компоненти пилку для формування вощини. Слід
відмітити, що відносний рівень досліджених жирних кислот у зразках стільників,
отриманих із вуликів м.Львова, змінювався більш інтенсивно, ніж у стільниках,
отриманих із вуликів інших зон підвищеного техногенного забруднення (табл. 17).
57