Page 24 - 07-Kovalchuk

DOI: https://doi.org/10.15414/2020.9788055222738

Ірина Ковальчук – Бджоли: біоіндикатори довкілля

містяться такі ферменти, як інвертаза, діастаза, каталаза, оксидаза, пероксидаза,
протеаза та деякі інші. Вони відіграють важливу роль у формуванні та дозріванні
меду, а також у всіх процесах життєдіяльності організму бджіл, у т.ч. і
дезінтоксикаційних. У дозріванні меду виділяють такі найголовніші процеси:
гідроліз сахарози, підвищення вмісту сухих речовин і кислотності, зміна в’язкості,
збагачення ферментами, синтез олігоцукрів і запечатування його восковими
кришечками. При дозріванні меду, крім розкладання складних цукрів, відбувається
і зворотній процес ― синтез полісахаридів, що відбувається за допомогою
ферментів групи карбогідраз (інтертаза, діастаза та ін.) [141]. Під час переробки
нектару на мед утворюється глюконова кислота, яка створює у зрілому меді
активну кислотність.
Поряд з тим, у процесах обміну з участю ферментів важливе значення для
організму бджіл мають мінеральні елементи. Мікро- і макроелементи та інші
мінеральні речовини, що виявляються в організмі бджіл навіть у незначних
концентраціях відіграють винятково важливу біологічну роль. Ці елементи,
завдяки взаємодії з низкою рядом ферментів, вітамінів і гормонів в організмі,
впливають на збудливість нервових тканин і нервової системи в цілому, на
тканинне дихання, процеси метаболізму тощо.
Мед різноманітного походження відрізняється характерним вмістом окремих
речовин, в т.ч. мінеральних елементів, які мають фізіологічне значення як для
організму бджіл, так і для людини. Якісні та екологічні показники продукції
медозбору в різних місцевостях і кліматичних зонах відрізняються залежно від
виду і безпечності медозбірних угідь, погодних умов (температури повітря,
кількості опадів), а також інших факторів, у т.ч. негативних, зокрема, техногенного
навантаження, які прямо чи опосередковано впливають на виробництво продукції
бджільництва. Зокрема відомо, що тверді, газоподібні та рідкі компоненти повітря,
які можуть бути шкідливими чи токсичними для бджіл, потрапляють у верхні шари
відкритих водойм річок, струмків, грунтів, а також на рослини і відображають
атмосферний вплив природи на біологічні системи цієї території чи ділянки.
Екологічними дослідженнями встановлено, що все це різноманіття органічних і
мінеральних речовин є й у бджолиних вуликах та бджолопродукції, яка
виробляється на цій же території.
Кількість і склад важких металів у меді також залежить і від його походження
та виду медоносної культури. У меді, одержаному після цвітіння неоднакової
певної групи медоносів, відзначається різний вміст окремих важких металів [24].
Зокрема, за результатами досліджень останніх років встановлено дещо вищу
акумулятивну здатність соняшника щодо свинцю і кадмію, порівняно з іншими
агрокультурами, що підтверджується високими ремедіаційними властивостями
його щодо окремих важких металів. У меді, виробленому бджолами з нектару
озимого ріпаку, вміст важких металів є нижчим, порівняно з медом, одержаним під
час цвітіння гречки, гірчиці та соняшнику.
Вміст важких металів у вегетативній і квітковій масі рослин, а також у меді у
значній мірі залежить від наявності і їхньої кількості у грунті, хоча частина важких
металів, яка міститься в нектарі «фільтрується» бджолами при його збиранні. Це
пов’язано з тим, що бджола переробляючи нектар у мед, багаторазово пропускає
його через хітиновий хоботок-фільтр, який адсорбує значну кількість металів.
Тому за умов багаторазового перевищення рівня важких металів в нектарі чи паді
та організмі бджіл мед отримують з невеликою кількістю важких металів навіть з
рослин із високим їх вмістом. Це можна пояснити особливою фізіологічною

23