Page 21 - 07-Kovalchuk
P. 21

DOI: https://doi.org/10.15414/2020.9788055222738

                                Ірина Ковальчук – Бджоли: біоіндикатори довкілля



                     Слід відзначити, що для теплоутворення бджоли постійно використовують і
               поновлюють  жировий  резерв  організму,  навіть  якщо  мають    достатні  запаси
               природного  корму  за  сприятливих  агроекологічних  умов.  Ліпіди  і  жироподібні
               речовини надходять в організм личинок і дорослих особин з пергою та молочком,
               ліпідний  і  мінеральний  склад  яких  визначається  видом  рослин,  але  суттєво
               залежить  і  від  агроекологічних  умов  довкілля,  що  необхідно  враховувати  для
               формування компонентів підгодівлі бджіл [13, 61, 221].
                     Під впливом ліпази в середній кишці ліпіди корму бджіл розщеплюються до
               жирних  кислот,  потрібних  для  вироблення  відповідними  бджолиними  залозами
               молочка,  воску,  відкладення  резерву  енергетичного  матеріалу  та  забезпечення
               інших  фізіологічних  і  біохімічних  процесів,  важливу  роль  у  яких  відіграють
               мікроелементи [189, 213]. Максимальне всмоктування утворених ліпідів і жирних
               кислот у комах проходить в середньому та нижньому відділі тонкої кишки [5, 92,
               174].
                     Разом  з  тим,  дані  літератури  вказують,  що  утворений  в  результаті
               розщеплення фітостерол в силу своєї хімічної структури не всмоктується в тонкому
               кишечнику комах  [51, 235].  Швидкість біосинтезу жирних кислот у значній мірі
               залежить від швидкості утворення гліцеролів і фосфоліпідів, оскільки вільні жирні
               кислоти  нагромаджуються  у  незначній  кількості  в  тканинах  і  гемолімфі  комах.
               Відомо,  що  найбільшу  масову  частку  у  структурі  ліпідів  організму  займає
               етерифікований холестерол. Разом з вільною його формою їхній вміст становить
               від 44,9 до 55,6 %.
                     Загальною ознакою дефіциту поліненасичених  жирних кислот (родини n-3 і
               n-6)  у  всіх  видів  комах  є  зниження  інтенсивності  росту  личинок  [7,  219],
               ефективності  засвоєння  поживних  речовин  корму  та  пригнічення  імунітету.
               Внаслідок  дефіциту  поліненасичених  жирних  кислот  родини  n-3  в  кормі
               погіршується якість яєць та знижується вихід з них личинок [156, 176, 213].
                     Тканини комах не мають ензимів, які здатні включати подвійні зв'язки між
               10-м  атомом  карбону  та  кінцевою  метильною  групою.  Властиво  тому  жирні
               кислоти з подвійними зв'язками між 9-м атомом карбону та кінцевою метильною
               групою обов’язкові в складі раціону комах і називаються справжніми незамінними
               (есенціальними) жирними кислотами [257].
                     У  раціоні  комах  містяться  дві  незамінні  жирні  кислоти:  лінолева  ―
               попередник більш довголанцюгових і більш ненасичених жирних кислот ряду n-6
               та ліноленова – попередник більш довголанцюгових і більш ненасичених жирних
               кислот ряду n-3 [28, 164, 159].
                     Максимальне  всмоктування  утворених  ліпідів  і  жирних  кислот  у  комах
               проходить  в  середньому  та  нижньому  відділі  тонкої  кишки.  Разом  з  тим,  дані
               літератури вказують на те, що утворений в результаті розщеплення фітостерол у
               силу своєї хімічної структури не всмоктується в тонкому кишківнику комах [143].
                     Важливою умовою для транспорту ліпідів, які синтезуються в ентероцитах de
               novo, є наявність стабільної фізичної форми, необхідної для їх існування у водному
               середовищі.  Власне  тому  значна  частина  ліпідів  транспортується  з  тонкого
               кишечника  у  вигляді  хіломікронів.  Ненасичені  жирні  кислоти,  на  відміну  від
               насичених, збільшують середній розмір хіломікронів [202, 215]. Внаслідок цього
               частка поверхнево активних речовин (фосфоліпідів і білків) порівняно до ліпідів
               ядра (триацилгліцеролів) знижується.
                     Після  проникнення  через  капіляри  тканин  і  органів  комах  хіломікрони
               взаємодіють  з  ліпопротеїновою  ліпазою  [106,  255].  Жирні  кислоти  та




                                                           20
   16   17   18   19   20   21   22   23   24   25   26