Page 21 - 07-Kovalchuk

DOI: https://doi.org/10.15414/2020.9788055222738

Ірина Ковальчук – Бджоли: біоіндикатори довкілля

Слід відзначити, що для теплоутворення бджоли постійно використовують і
поновлюють жировий резерв організму, навіть якщо мають достатні запаси
природного корму за сприятливих агроекологічних умов. Ліпіди і жироподібні
речовини надходять в організм личинок і дорослих особин з пергою та молочком,
ліпідний і мінеральний склад яких визначається видом рослин, але суттєво
залежить і від агроекологічних умов довкілля, що необхідно враховувати для
формування компонентів підгодівлі бджіл [13, 61, 221].
Під впливом ліпази в середній кишці ліпіди корму бджіл розщеплюються до
жирних кислот, потрібних для вироблення відповідними бджолиними залозами
молочка, воску, відкладення резерву енергетичного матеріалу та забезпечення
інших фізіологічних і біохімічних процесів, важливу роль у яких відіграють
мікроелементи [189, 213]. Максимальне всмоктування утворених ліпідів і жирних
кислот у комах проходить в середньому та нижньому відділі тонкої кишки [5, 92,
174].
Разом з тим, дані літератури вказують, що утворений в результаті
розщеплення фітостерол в силу своєї хімічної структури не всмоктується в тонкому
кишечнику комах [51, 235]. Швидкість біосинтезу жирних кислот у значній мірі
залежить від швидкості утворення гліцеролів і фосфоліпідів, оскільки вільні жирні
кислоти нагромаджуються у незначній кількості в тканинах і гемолімфі комах.
Відомо, що найбільшу масову частку у структурі ліпідів організму займає
етерифікований холестерол. Разом з вільною його формою їхній вміст становить
від 44,9 до 55,6 %.
Загальною ознакою дефіциту поліненасичених жирних кислот (родини n-3 і
n-6) у всіх видів комах є зниження інтенсивності росту личинок [7, 219],
ефективності засвоєння поживних речовин корму та пригнічення імунітету.
Внаслідок дефіциту поліненасичених жирних кислот родини n-3 в кормі
погіршується якість яєць та знижується вихід з них личинок [156, 176, 213].
Тканини комах не мають ензимів, які здатні включати подвійні зв'язки між
10-м атомом карбону та кінцевою метильною групою. Властиво тому жирні
кислоти з подвійними зв'язками між 9-м атомом карбону та кінцевою метильною
групою обов’язкові в складі раціону комах і називаються справжніми незамінними
(есенціальними) жирними кислотами [257].
У раціоні комах містяться дві незамінні жирні кислоти: лінолева ―
попередник більш довголанцюгових і більш ненасичених жирних кислот ряду n-6
та ліноленова – попередник більш довголанцюгових і більш ненасичених жирних
кислот ряду n-3 [28, 164, 159].
Максимальне всмоктування утворених ліпідів і жирних кислот у комах
проходить в середньому та нижньому відділі тонкої кишки. Разом з тим, дані
літератури вказують на те, що утворений в результаті розщеплення фітостерол у
силу своєї хімічної структури не всмоктується в тонкому кишківнику комах [143].
Важливою умовою для транспорту ліпідів, які синтезуються в ентероцитах de
novo, є наявність стабільної фізичної форми, необхідної для їх існування у водному
середовищі. Власне тому значна частина ліпідів транспортується з тонкого
кишечника у вигляді хіломікронів. Ненасичені жирні кислоти, на відміну від
насичених, збільшують середній розмір хіломікронів [202, 215]. Внаслідок цього
частка поверхнево активних речовин (фосфоліпідів і білків) порівняно до ліпідів
ядра (триацилгліцеролів) знижується.
Після проникнення через капіляри тканин і органів комах хіломікрони
взаємодіють з ліпопротеїновою ліпазою [106, 255]. Жирні кислоти та

20