Page 25 - 07-Kovalchuk
P. 25

DOI: https://doi.org/10.15414/2020.9788055222738

                                Ірина Ковальчук – Бджоли: біоіндикатори довкілля



               здатністю організму бджіл трансформувати  у продукцію лише певну частку того
               чи іншого токсиканту.
                     Суттєве зниження концентрації важких металів у процесі переробки нектару
               у  мед,  значною  мірою  визначається  також    їхнього  адсорбуванням  тканинами
               бджолиного організму з наступним нагромадженням в органах, що захищають його
               від токсикозу. Це пов’язано з особливою проникністю для металів стінок медового
               зобика бджоли. Нагромадження важких металів в організмі бджіл залежить також
               і  від  їх  віку,  фізіологічного  стану,  інтенсивності  використання  білкових  і
               вуглеводних кормів.
                     Дослідженнями  В. І.  Лєбєдєва  [104]  встановлено,  що  серед  усіх    продуктів
               бджільництва  (мед,  віск,  обніжжя,  прополіс  та  маточне  молочко)    найменшу
               кількість важких металів виявляють у меді  (Pb 0,5 мг/кг, Cd 0,01 мг/кг). Загальна
               чистота  меду  визначається  його  хімічним  складом  (безпосередньо  вуглеводами,
               які виділяються секреторними клітинами нектарників впродовж декількох годин)
               і відціджування пилкових зерен, яких вміст важких металів є вірогідно вищим, ніж
               у  нектарі.  Саме  за  рахунок  зменшення  вмісту  пилкових  зерен  в  зрілому  меді
               вірогідно знижується кількість токсичних речовин.
                     Дослідженнями С. А. Пашаяна та ін. [125, 126, 127, 129, 130, 132], встановлена
               залежність між рівнем важких металів у природному середовищі та їхнім вмістом в
               організмі бджіл і продуктах бджільництва. За  кількістю важких металів у грунті,
               рослинах у продукції бджільництва за даними цих авторів утворюється  такий ряд
               у  порядку  їхнього  зменшення:  Mg-Mn-Cr-Pb-Cd-Hg-As.  Поряд  з  цим  показано,  що
               концентрація окремих важких металів (Pb i Cd) у меді є дещо вищою, ніж у інших
               продуктах бджільництва.
                     Зокрема, якщо вміст Свинцю у грунті  становив – 0,62 мг/кг, в медоносних
               рослинах – 0,76 мг/кг, в організмі бджіл – 0,27 мг/кг, в меді – 0,56 мг/кг, у воску –
               0,82 мг/кг, в перзі – 0,29 мг/кг, то концентрація Кадмію відповідно становила  –
               0,03; 0,02; 0,02; 0,05; 0,01; 0,01 мг/кг; вміст Миш’яку – 0,15; 0,37; 0,1; 0,06; 0,18; 0,10
               мг/кг.  Це свідчить про те, що такі забруднюючі речовини, як свинець головним
               чином нагромаджується у воску і меді, Кадмій – у меді, Миш’як – у воску.
                     Бджолині  стільники  –  важливий  об’єкт  для  виготовлення  і  збереження
               бджолами меду й перги, а також вирощування приплоду.  Практика показує, що в
               процесі  використання  бджолами  стільників  у  них  нагромаджуються  невоскові
               компоненти, частина з яких може бути шкідливою як для бджіл, так і для людини,
               що  залежить  від  екологічного  стану  зовнішнього  середовища.  Доведено,  що
               розміщення  пасік  неподалік  екологічно  небезпечних  промислових  об’єктів  на
               територіях,  забруднених  важкими  металами,  призводить  до  нагромадження  в
               бджолиному гнізді цих речовин.
                     Відомо,  що  вміст  токсичних  речовин  у  стільниках  змінюється  залежно  від
               екологічних  умов  утримання  бджіл,  особливостей  адаптації  бджолиних  сімей  до
               природних умов утримання та вмісту цих елементів у кормах.
                     Характерна  структура  бджолиної  сім’ї,  її  взаємозв’язок  з  навколишнім
               середовищем,  фізіологічні  особливості  окремих  особин  дозволяють  визначити
               ступінь  екологічного  забруднення  середовища,  а  також  реакцію  самих  бджіл  на
               екологічні умови довкілля.
                      Речовини,  які  потрапляють  в  навколишнє  середовище  у  вигляді
               газоподібних, рідких або твердих частинок різних хімічних речовин обов’язково
               заносяться  бджолами  у  вулик  з  нектаром,  пилком,  смолою  дерев,  водою.  Їхня
               концентрація в бджолиному гнізді може бути у 1000-100000 разів більшою, ніж у




                                                           24
   20   21   22   23   24   25   26   27   28   29   30