Page 29 - 07-Kovalchuk
P. 29

DOI: https://doi.org/10.15414/2020.9788055222738

                                Ірина Ковальчук – Бджоли: біоіндикатори довкілля



               Зокрема, вміст Fe та Cu вірогідно зростає у всіх зразках тканин черевного відділу
               організму  медоносних  бджіл  із  забруднених  зон  Львівщини  –  Сокальського  і
               Миколаївського  районів  Львівської  області  та  м.  Львова,  порівняно  до  умовно
               чистої  зони.  Рівень  Zn  та  Cr  у  зразках  тканин  черевного  відділу  організму
               медоносних  бджіл із пасік  м. Львова та м. Червонограда вірогідно вищий, а з пасік
               с. Розвадова дещо нижчий  порівняно з умовно чистою зоною с. Перегноїв. Поряд з
               цим,  концентрація  Cd  є    вірогідно  вищою  у  тканинах  черевного  відділу  з  пасік
               забруднених зон порівняно з умовно чистою зоною (р<0,01).
                     Слід відмітити, що мінеральний склад організму бджіл в основному залежить
               від кількості мінеральних сполук, спожитих з кормом. Динаміка їх нагромадження
               змінюється не тільки залежно від віку, сезону року чи забруднення природного
               середовища, але й від фізіологічних особливостей бджолиних сімей [70, 160]. Згідно
               з  нашими  дослідженнями  рівень  Fe  та  Zn      у  зразках  тканин  черевного  відділу
               медоносних бджіл із пасіки у м. Львові є вірогідно нижчим порівняно із умовно
               чистою зоною, що можливо  пов’язано з фізіологічними особливостями тканинного
               перерозполіду цих елементів в окремих анатомічних відділах організму бджіл за
               природних умов утримання і живлення  у промисловому центрі та різною кількістю
               цих  елементів  у  медоносних  рослинах  цих  зон.  За  оцінками  Г.В.  Ломаева  [108],
               нагромадження  Fe в тканинах бджіл в онтогенезі носить нерівномірний характер і
               під впливом зовнішніх факторів рівень Fe змінюється. Надмірне надходження Fe
               приводить  до  підвищення  його  концентрації  в  тканинах  незалежно  від  стадії
               розвитку бджоли, що веде за собою зміну його розподілу в організмі.
                     Отже, вміст досліджених важких металів у зразках тканин голови, грудного та
               черевного відділів організму медоносних бджіл значно коливається залежно від
               агроекологічних  умов  довкілля  та  інтенсивності  техногенного  навантаження  на
               навколишнє середовище.
                     Окремі  дослідники  [107]  вважають,  що  основна  кількість  важких  металів
               нагромаджується  в  організмі    бджіл  за  рахунок  інтенсивного  споживання  ними
               пилку і перги протягом перших двох тижнів самостійного живлення, забрудненість
               яких  в  сотні  разів  вища,  ніж  нектару  і  меду.  У  наступні  вікові  періоди
               нагромадження  цих  елементів  у  тканинах  продовжується  під  час  переробки
               нектару  в  мед  з  відціджуванням  пилку  і  надходженням  його  в  середню  кишку.
               Виявлені  високі  рівні  важких  металів  у  тканинах  бджіл  з  досліджуваних
               техногенних  територій  підтверджують  цю  гіпотезу  і  вказують  на  можливість
               акумуляції  в  організмі  та  включення  цих  елементів  в  процеси  метаболізму,  які,
               утворюючи  високотоксичні  сполуки,  пригнічують  його  життєдіяльність  і
               забруднюють продукти бджільництва.
                     Результати  проведених  досліджень  при  вивченні  впливу  агроекологічних
               умов  територій,  на  яких  розміщені  гірничо-збагачувальні  комбінати,  шахти  та
               промислові  підприємства,  свідчать  про  зв’язок  цих  умов  з  життєдіяльністю
               медоносних бджіл та вмістом окремих важких металів в їхній продукції.  Зокрема,
               встановлено вірогідні зміни вмісту окремих важких металів у бджолиному обніжжі
               з  кульбаби  лікарської  (табл.  2)  впродовж  всього  періоду  дослідження  в  зонах
               техногенного навантаження різної інтенсивності – Сокальського і Миколаївського
               районів  Львівської  області  та  м.  Львова  порівняно  до  умовно  екологічно-чистої
               зони (с. Перегноїв Золочівського району).








                                                           28
   24   25   26   27   28   29   30   31   32   33   34