Page 29 - 07-Kovalchuk

DOI: https://doi.org/10.15414/2020.9788055222738

Ірина Ковальчук – Бджоли: біоіндикатори довкілля

Зокрема, вміст Fe та Cu вірогідно зростає у всіх зразках тканин черевного відділу
організму медоносних бджіл із забруднених зон Львівщини – Сокальського і
Миколаївського районів Львівської області та м. Львова, порівняно до умовно
чистої зони. Рівень Zn та Cr у зразках тканин черевного відділу організму
медоносних бджіл із пасік м. Львова та м. Червонограда вірогідно вищий, а з пасік
с. Розвадова дещо нижчий порівняно з умовно чистою зоною с. Перегноїв. Поряд з
цим, концентрація Cd є вірогідно вищою у тканинах черевного відділу з пасік
забруднених зон порівняно з умовно чистою зоною (р<0,01).
Слід відмітити, що мінеральний склад організму бджіл в основному залежить
від кількості мінеральних сполук, спожитих з кормом. Динаміка їх нагромадження
змінюється не тільки залежно від віку, сезону року чи забруднення природного
середовища, але й від фізіологічних особливостей бджолиних сімей [70, 160]. Згідно
з нашими дослідженнями рівень Fe та Zn у зразках тканин черевного відділу
медоносних бджіл із пасіки у м. Львові є вірогідно нижчим порівняно із умовно
чистою зоною, що можливо пов’язано з фізіологічними особливостями тканинного
перерозполіду цих елементів в окремих анатомічних відділах організму бджіл за
природних умов утримання і живлення у промисловому центрі та різною кількістю
цих елементів у медоносних рослинах цих зон. За оцінками Г.В. Ломаева [108],
нагромадження Fe в тканинах бджіл в онтогенезі носить нерівномірний характер і
під впливом зовнішніх факторів рівень Fe змінюється. Надмірне надходження Fe
приводить до підвищення його концентрації в тканинах незалежно від стадії
розвитку бджоли, що веде за собою зміну його розподілу в організмі.
Отже, вміст досліджених важких металів у зразках тканин голови, грудного та
черевного відділів організму медоносних бджіл значно коливається залежно від
агроекологічних умов довкілля та інтенсивності техногенного навантаження на
навколишнє середовище.
Окремі дослідники [107] вважають, що основна кількість важких металів
нагромаджується в організмі бджіл за рахунок інтенсивного споживання ними
пилку і перги протягом перших двох тижнів самостійного живлення, забрудненість
яких в сотні разів вища, ніж нектару і меду. У наступні вікові періоди
нагромадження цих елементів у тканинах продовжується під час переробки
нектару в мед з відціджуванням пилку і надходженням його в середню кишку.
Виявлені високі рівні важких металів у тканинах бджіл з досліджуваних
техногенних територій підтверджують цю гіпотезу і вказують на можливість
акумуляції в організмі та включення цих елементів в процеси метаболізму, які,
утворюючи високотоксичні сполуки, пригнічують його життєдіяльність і
забруднюють продукти бджільництва.
Результати проведених досліджень при вивченні впливу агроекологічних
умов територій, на яких розміщені гірничо-збагачувальні комбінати, шахти та
промислові підприємства, свідчать про зв’язок цих умов з життєдіяльністю
медоносних бджіл та вмістом окремих важких металів в їхній продукції. Зокрема,
встановлено вірогідні зміни вмісту окремих важких металів у бджолиному обніжжі
з кульбаби лікарської (табл. 2) впродовж всього періоду дослідження в зонах
техногенного навантаження різної інтенсивності – Сокальського і Миколаївського
районів Львівської області та м. Львова порівняно до умовно екологічно-чистої
зони (с. Перегноїв Золочівського району).

28