Page 20 - 07-Kovalchuk
P. 20

DOI: https://doi.org/10.15414/2020.9788055222738

                                Ірина Ковальчук – Бджоли: біоіндикатори довкілля



                 1.3. Ліпідний склад тканин організму і продукції бджіл та його особливості
                                           залежно від умов середовища
                     Одним  з  основних  джерел  енергії  для  медоносних  бджіл  є  жирні  кислоти
               ліпідів природного корму − пилок, перга. Фракційний склад ліпідів пилку рослин
               впливає на продуктивні та репродуктивні показники бджіл. [8, 169, 176, 208]. Серед
               ліпідних фракцій пилку переважають фосфоліпіди і триацилгліцероли [5, 204, 219].
                     Такі  компоненти  ліпідів,  як  жирні  кислоти,  надзвичайно  важливі  для
               живлення бджіл, їхнього розвитку і розмноження. На це вказують дані про вміст
               жирних  кислот  в  організмі  бджіл.  Так,  олеїнова  і  пальмітинова  кислоти  в
               жирнокислотному  складі  організму  дорослої  бджоли  становить  близько  60,  а  у
               личинок − тільки 40 %. Багато цих кислот є у жирнокислотному складі організму
               трутнів.
                     Встановлено,  що  пальмітинова  і  стеаринова  кислоти  є  переважаючими
               насиченими жирними кислотами у спермі трутнів. В тілі личинки у віці 1-3 дні в
               період  їх  годівлі  молочком  кількість  жиру  становить  7,7-9,2  %,  від  сухої  маси
               речовин. Після переходу на інший корм (суміш меду і пилку) з 3-го по 6-ий день цей
               показник збільшується до 16,7-17 % [199, 206].
                     Поліненасичені  жирні  кислоти,  лінолева  і  ліноленова,  створюють  для
               організму  біологічну  цінність  ліпідів,  як  і  для  інших  тварин  взагалі,  не  тільки
               енергетичну, але і біологічну цінність ліпідів. Крім того із поліненасичених жирних
               кислот  в  організмі  синтезують  такі  біологічно  активні  речовини,  як
               простагландини,  тромбоксани  і  лейкотриєни  [35,  89].  Вони  потрібні  для  бджіл
               оскільки входять до складу маточного молочка, прополісу і воску [222].
                     Відомо, що вміст ліпідів у тканинах зазнає значних коливань впродовж року і
               впливає  на  загальний  стан  організму  медоносних  бджіл.  Особливо  виражені  ці
               зміни  спостерігаються  у  весняний  та  осінній  періоди  року.  Вцілому,  осінньому
               періоду властиве активне депонування ліпідів та протеїнів у еноцитах жирового
               тіла, що слугують пластичним та енергетичним матеріалом в організмі медоносних
               бджіл під час зимівлі. Поряд з цим, ці компоненти живлення, особливо ліпіди корму,
               є субстратом для ендогенного синтезу ранньою весною секрету гіпофарингіальних
               залоз – маточного молочка, утворення якого потребує значної кількості протеїнів і
               ліпідів. Розвиток цих залоз стимулює виділення сектрету,  за рахунок чого в їхніх
               вакуолях нагромаджується маточне молочко, яке містить значну кількість ліпідів
               [15, 63, 210].
                     Динаміка вмісту ліпідів та інтенсивність їхнього обміну в організмі бджіл є
               важливим показником, який характеризує його фізіологічний стан. У різних видів
               тварин обмін ліпідів відбувається з врахуванням видових особливостей. Живлення
               медоносних  бджіл,  крім  видових  особливостей,  суттєво  залежить  від
               агроекологічних  умов  їхнього  утримання.  Споживаючи  збалансовані  корми,
               бджоли  нагромаджують  необхідні  запаси  поживних  речовин  переважно  у
               жировому тілі.
                     За фізіологічної необхідності – недостатній запас корму, несприятливі погодні
               умови  тощо,  цей  запас  використовується.  Тривалість  життя  бджіл  прямо
               пропорційно  залежить  від  ступеня  розвитку  жирового  тіла.  Жировий  запас
               організму медоносних бджіл, що формується під впливом певних агроекологічних
               умов,  відіграє  важливу  роль  в  теплоутворенні,  більш  інтенсивному  у  бджіл,  які
               розташовані  у  зовнішньому  його  шарі,  оскільки  температура  цього  шару  є
               найнижчою.





                                                           19
   15   16   17   18   19   20   21   22   23   24   25