Page 22 - 07-Kovalchuk

DOI: https://doi.org/10.15414/2020.9788055222738

Ірина Ковальчук – Бджоли: біоіндикатори довкілля

моноацилгліцероли, які звільняються ліпопротеїновою ліпазою, переносяться до
клітин капілярів. Швидкість всмоктування жирних кислот клітинами капілярів
регулюється ліпопротеїновою ліпазою, активність якої в різних тканинах
неоднакова та регулюється гормонами [182, 190].
Загальною ознакою дефіцити поліненасичених жирних кислот у бджіл є
зниження темпів росту, ефективності засвоєння поживних речовин корму та
пригнічення імунітету, погіршується якість яєць та знижується вихід з них
личинок.

1.4.Фізіологічна активність і біологічна цінність продукції бджільництва та її
відмінності залежно від агроекологічних умовах отримання

Під впливом цілого ряду несприятливих антропогенних факторів екологічні
умови більшості придатних до розведення медоносних бджіл призводять до
значного зниження продуктивності цих комах [117]. Бджоли, збираючи нектар і
пилок з рослин, що містять токсичні чи шкідливі речовини, не тільки самі
піддаються смертельному ризику, а й стають небезпечним джерелом забруднення
вироблених ними продуктів.
Споживання бджолами з пилком рослин і водою токсичних елементів та їхній
вміст у нектарі зумовлює трансформацію цих речовин у продукцію, особливо в мед,
що має важливе індикаторно-екологічне значення. Якісні та екологічні показники
продукції медозбору в різних місцевостях і кліматичних зонах відрізняються
залежно від виду і безпечності сільськогосподарських угідь, погодних умов
(температури повітря, кількості опадів), а також інших факторів, у т.ч. негативних.
Зокрема, це антропогенна діяльність та висока інтенсивність техногенного
навантаження, що прямо чи опосередковано впливають як на кількісні, так і якісні
показники виробництва продукції бджільництва [133, 134, 181, 228].
Відомо, що тверді, газоподібні та рідкі компоненти повітря можуть бути
шкідливими чи токсичними для бджіл. Потрапляючи у верхні шари відкритих
водойм, річок, струмків, грунтів, а також у трофічні ланки рослин вони
відображають атмосферний вплив природи на біологічні системи певної
агроекологічної зони, території чи сільськогосподарської ділянки. Дослідженнями,
проведеними у різних агроекологічних умовах доведено, що все це різноманіття
органічних і мінеральних речовин є й у бджолиних вуликах та бджолопродукції, яка
виробляється за впливу відповідних чинників довкілля.
Бджолине обніжжя, перга й мед, як продукти переробки медоносною
бджолою пилку і нектару рослин або паді з участю ензимів, що виробляються
слинними залозами, віддзеркалюють агроекологічні умови живлення цих комах
[158].
Перетворення нектару в мед пов’язане зі складними фізіологічними та
фізико-хімічними процесами в організмі бджіл. Внаслідок трансформації цих
рослинних компонентів з участю організму бджіл формується натуральний
продукт, що характеризується наявністю поживних і мінеральних речовин, а також
різноманітних біологічно активних речовин, а за певних умов і шкідливих чи
токсичних хімічних елементів.
Бджолине обніжжя являє собою пилок рослин, до якого бджоли додають
деяку кількість нектару або меду та секрет слинних залоз. Із цієї маси вони
формують грудочку розміром 2-3 мм, колір якої залежить від ботанічного
походження пилку. Квітковий пилок слугує майже єдиним джерелом білків, жирів,

21