Page 17 - 07-Kovalchuk

DOI: https://doi.org/10.15414/2020.9788055222738

Ірина Ковальчук – Бджоли: біоіндикатори довкілля

сполуки) та мінеральні (макро- та мікроелементи, у т.ч. легкі та важкі метали)
речовини.
Білковий, амінокислотний, ліпідний, жирнокислотний, вуглеводний та
мінеральний склад пилку рослин і перги впливає на продуктивні та життєздатні
показники медоносних бджіл, їхнє розмноження. Не менш важливий вплив
здійснюється на стан здоров’я та тривалість життя медоносних бджіл [17, 33, 111].
Неконтрольоване розміщення пасік біля автомобільних доріг, промислових і
сільськогосподарських об’єктів зі шкідливими викидами в атмосферу, в період
активного збирання нектару і пилку, створює велику вірогідність надходження
токсичних елементів у продукти бджільництва. Це може зумовлювати також
підвищення вмісту шкідливих речовин, у тому числі важких металів, в організмі
бджіл та впливати на їхню життєдіяльність [150].
Як відомо, на комаху завжди діє комплекс чинників. Проте найбільш різкою є
дія того чинника, рівень якого знаходиться можливо далі від оптимального
(екологічний закон мінімуму або лімітуючого чинника). Сказане відноситься не
лише до таких показників життєдіяльності як виживання або здатність
розмножуватися, але і до токсичної дії на організм [22].
Однією з особливостей, що характеризує пристосованість бджіл до
кліматичних умов, є якість зимівлі, що залежить крім сили гнізда і від ступеня
розвитку ректальних залоз та активності каталази протягом зимового періоду.
Активність каталази пов’язана з рівнем наповнення задньої кишки калом і
розглядається як пристосування, яке оберігає організм бджоли від шкідливого
впливу речовин, що утворюються після тривалого перебування екскрементів у
задній кишці [168, 238].
Забруднюючі речовини можуть надходити в організм бджіл не тільки з
кормом, але й після вдихання забрудненого повітря під час фуражування, а також
адсорбування на поверхні тіла комах. Здатність до адсорбції забруднюючих
речовин, які містяться в аерозолях повітря, в значній мірі пов’язана з тим, що тіло
бджіл, покрите розгалуженими волосками, несе на собі слабкий негативний заряд
енергії.
Завдяки високій літній активності, бджоли, які збирають корм, контактують
з великою територією навколо вулика й інтенсивно нагромаджують полютанти з
навколишнього середовища. Знаходячись у тілі бджоли, вони не повністю
виділяються з екскрементами і частково акумулюються в жировому тілі й інших
структурах комах [177, 178, 236].
Варто зазначити й різницю між осіннім і літнім поколінням бджіл. Зокрема, в
процесі готування до зимівлі бджоли набувають здатності переносити
несприятливі, а інколи й шкідливі умови утримання. У цей період збільшується
кількість сухої речовини в тілі, азотистих речовин, резервного жиру і глікогену, а
кількість води знижується. Зниження кількості води в тілі бджіл можна
характеризувати як забезпечення підвищеної стійкості до тимчасового
переохолодження. В кінці літа проходять зміни стану внутрішніх органів:
гіпофарингіальних залоз, жирового тіла і яєчників. Так, у бджіл осінньої генерації
жирове тіло в 2-2,5 рази краще розвинуте, ніж у бджіл літньої генерації. Важливим
є також прямий кореляційний зв’язок між тривалістю життя та степеню розвитку
жирового тіла. Комахи літньої генерації живуть в середньому 1,5 місяці.
Фізіологічні зміни внутрішніх органів бджіл і збільшення тривалості життя
обумовлюються, з однієї сторони, посиленим живленням осінніх бджіл пергою, а з
іншої – повною відсутністю або наявністю невеликої кількості приплоду, який

16