Page 15 - 07-Kovalchuk

DOI: https://doi.org/10.15414/2020.9788055222738

Ірина Ковальчук – Бджоли: біоіндикатори довкілля

Неконтрольований антропогенний вплив забруднення довкілля ВМ
призводить до деградації всього природного комплексу та порушує сталий
розвиток і самовідновлення екосистем. До 95 % ВМ асоційовані в атмосфері з
високодисперсними аерозолями з нанорозміром частинок 0,08-1,0 мкм. Сполуки
важких металів, що містяться у промислових викидах термодинамічно нестійкі у
природних умовах і швидко трансформуються у більш стійкі форми.
Насиченість і навантаженість важких металів різних компонентів екосистем
розподіляється нерівномірно. Частина техногенних викидів, що потрапляють в
навколишнє середовище у формі найдрібніших аерозолів, переноситься на великі
відстані та викликає глобальне забруднення біосфери. Зокрема встановлено, що у
2-кілометровій зоні навколо джерел техногенного забруднення, вміст Zn був
більший за ГДК – у 1,98 раза; Pb – у 3 рази; а Cd – у 6 разів. Друга частина таких
викидів, разом з гідрохімічними сполуками, потрапляє у водойми і
нагромаджується у донних відкладеннях [40, 122, 234].
Не меншої екологічної шкоди бджільництву завдає й автотранспорт, який
насичує довкілля солями Pb, Cd, Zn на віддалі до 500-1500 м від смуги руху, що
змінює рівень цих елементів у медодаях і пилконосних рослинах, організмі бджіл
та їхній продукції. Інтенсивність і зона розсіювання цих токсикантів, а значить і
надходження в організм бджіл та їхню продукцію, у значній мірі залежить від
агроландшафту території, кліматичних умов та виду автотранспорту [252].
У результаті внесення в грунт органіки, в ньому зростає концентрація таких
хімічних елементів, як Pb, Cd, Cu, Zn, Fe, Mn, що нагромаджуються в медоносних
рослинах і воді. Враховуючи повільне виведення таких токсичних речовин як Pb,
Cd, Hg тощо з ґрунту за умов тривалого надходження відносно й невеликих їх
кількостей, концентрація цих токсичних елементів у біоценозах, а значить у
рослинах − медоносах і сільськогосподарській продукції, з часом може досягати
високих показників [12, 49].
Забруднення навколишнього середовища важкими металами призводить
також до нагромадження їх у відкритих водоймах і повітрі, що зумовлює до
кумуляції мінеральних елементів в рослинній і тваринній сировині та продукції,
внаслідок чого знижується їх якість [37].
Вміст важких металів у різних частинах рослин зумовлений їхньою
фізіологічною здатністю цих токсикантів до не однакового нагромадження у
кореневій, вегетативній і репродуктивній масі. Він також залежить від рівня
надходження і хімічної форми та сполуки цих елементів і наявності водневих іонів
у грунті [50, 53, 55, 146].
Найвищий коефіцієнт переходу з грунтів до вегетативних частин різнотрав’я
і пилку виявлено для Zn, який у різних агроекологічних регіонах коливається у
межах величин від 1,19 до 1,75 [114], що свідчить про високі ремедіаційні
властивості різнотрав’я стосовно цього елементу. Найнижчий коефіцієнт переходу
у ланцюгу грунт – рослини (різнотрав’я) встановлено для Cr (0,01–0,02).
Коефіцієнти переходу з грунтів інших важких металів – токсикантів до різних
рослин коливаються у досить широких межах, що зумовлює суттєві відмінності
нагромадження їх у медоносних частинах цих рослин і трансформації в тканини
бджіл та продукцію бджільництва [34, 97].
За результатами досліджень, що проведені Е. А. Мурашовою, максимальну
кількість радіонуклідів та важких металів нагромаджується в листки і стеблах
багаторічних рослин [112]. Тоді як за даними Н.В. Прохорової, генеративні органи

14