Page 87 - 11-Spichak

DOI: https://doi.org/10.15414/2020.9788055222974
О.С. Шпичак ‒ Застосування продуктів бджільництва, їх стандартизованих субстанцій
та апіпрепаратів в медицині, фармації та косметології

інвалідності осіб молодого віку (Риков, Аліфанова, 2003). Необхідно також
відзначити, що розповсюдженість травм органів зору у середньому в Україні
становить 245 випадків на 100 тис. населення.
Високою залишається частота післятравматичних ускладнень, яка досягає в
різних вікових групах, залежно від виду травм, від 22,5 до 30,0 %. Не дивлячись на
застосування сучасних методів лікування, нерідко у хворих спостерігається
розвиток ускладнень у вигляді кератитів, рецидивуючої ерозії, помутніння і
виразки рогівки (Сакович, Острікова, 2013). Більш важкі травматичні кератити
вимагають у більшості випадків стаціонарного лікування (Медведовська, 2013).
Тому лікування хворих на травматичні пошкодження рогівки вимагає подальшого
вдосконалення. Значні зміни етіологічної структури травматичних кератитів
внаслідок широкого і безконтрольного застосування антибіотиків,
антибактеріальних препаратів з профілактичною та лікувальною метою, проблеми
біодоступності ліків, цілеспрямованої їх доставки безпосередньо в патологічний
осередок, токсичності і побічних ефектів, тривалості дії і стійкості препарату за
фізіологічних умов, гіпоксія тканин при запальному процесі обумовлюють пошук і
розробку нових методів лікування (Сакович, Острікова, 2013).
Розповсюдженість сліпоти багато в чому залежить від демографічних,
економічних, геополітичних, соціально-економічних та інших характеристик країн,
що зумовлює різницю рівня розповсюдження і нозологічної структури сліпоти на
різних територіях (Медведовська, 2013).
Провідне місце серед причин сліпоти та втрати працездатності посідає
глаукома. Не дивлячись на широкий асортимент лікарських засобів для її
лікування, етіопатогенез даної хвороби залишається маловивченим, а терапія
базується на зниженні внутрішньоочного тиску, що досягається фармакологічним
або хірургічним шляхом за рахунок зменшення утворення рідини або збільшення
її відтоку (Nordstrom et al., 2005).
Факторами, які впливають на рівень захворюваності населення на первинну
глаукому, є індивідуальні, популяційні, медико-соціальні та організаційні
(Вітовська, 2011). Високі вимоги до безпеки та якості очних лікарських засобів,
недостатня номенклатура зареєстрованих та дозволених до застосування в
офтальмології діючих субстанцій та необхідність створення спеціальних умов
виробництва із застосуванням асептики, створює певні труднощі для розробки та
промислового випуску препаратів даної групи (Завалько, 2013).
Аналіз фармацевтичного ринку офтальмологічних препаратів показує, що
єдиною найбільш зручною для застосування лікарською формою у даному
відношенні є очні краплі (Державний реєстр лікарських засобів України, 2017).
Даний сегмент ринку представлено лише трьома групами препаратів:
протимікробні, протизапальні та комбіновані (Компендиум 2016 лекарственные
препараты, 2017).
До складу протимікробних препаратів, зареєстрованих на вітчизняному
фармацевтичному ринку, входять активні фармацевтичні інгредієнти (АФІ)
переважно з групи фторхінолонів та інших антибактеріальних засобів:
офлоксацин, норфлоксацин, ципрофлоксацин, гентаміцин, неоміцин, фраміцетин,
граміцидин, поліміксин В, а до складу протизапальних – дексаметазон, бетаметазон
(Машковский, 2012).
Є відомості про те, що соціально та економічно розвинені країни світу,
зокрема США, Німеччина, Франція та інш. витрачають значні кошти на лікування
хворих на очні хвороби. Так, наприклад, прямі витрати на лікування одного

87