Page 91 - 11-Spichak

DOI: https://doi.org/10.15414/2020.9788055222974
О.С. Шпичак ‒ Застосування продуктів бджільництва, їх стандартизованих субстанцій
та апіпрепаратів в медицині, фармації та косметології

(Державний реєстр лікарських засобів України, 2017). Разом з тим необхідно
відзначити негативну тенденцію до збільшення антибіотикостійких форм
мікроорганізмів, що ще раз вказує на гостру необхідність вишукування більш
ефективних офтальмологічних засобів у порівнянні з існуючими (Van der Valk et al.,
2005).
При зіставленні наявності мікрофлори з перебігом і результатом
патологічного процесу в ряді випадків навіть при стерильності кон'юнктивальної
порожнини розвиваються такі ускладнення, як інфільтрати в рогівці, ексудат в
передній камері, розплавлення рогівки, що пов’язано, очевидно, з бурхливо
протікаючими запальними явищами. В даний час при цій патології
використовують кортикостероїди, корисність застосування яких з лікувальною
метою трактується по-різному (Збітнєва., 2010).
Проведення протизапальної терапії тісно пов’язане ще з однією фазою
опікової хвороби. У перший період, який характеризується переважанням явищ
альтерації, вкрай необхідно стимулювати регенеративні процеси, а асортимент і
ефективність наявних лікарських препаратів спрямованої дії невеликі і питання
своєчасного забезпечення лікування даної патології на сучасному рівні вимагає
оперативного вирішення (Риков, Васюта, 2011).
Особлива роль в патогенезі хімічних і термічних опіків органу зору
відводиться до явищ інтоксикації. На жаль, номенклатура ефективних засобів
нейтралізації шкідливого впливу токсичних продуктів на перебіг патологічного
процесу в оці на даний момент вельми незначна (Van der Valk et al., 2005).
Більш легкі пошкодження очей, в тому числі, і травми, пов’язані з
поверхневим впровадженням сторонніх тіл в рогівку і кон’юнктивальну оболонку,
досягають 95-98 % від загального числа всіх виробничих ушкоджень і викликають
втрату працездатності в межах 6-15 %. Інвалідність через очний травматизм
складає 25 % від загального числа інвалідів по зору (Пивень, Андрюкова, 2009).
В арсеналі медикаментозних засобів в даний час для лікування травматичних
уражень органів зору застосовуються сульфаніламіди, антибіотики, препарати
нітрофуранового ряду, гексаметилентетрамін, аутовакцина, виготовлена на
екстракті риб’ячого жиру та ін. (Машковский, 2012). Всі перераховані лікарські
засоби рекомендується застосовувати не тільки для профілактики розвитку
запального процесу після травми, але і при вже розвиненому запаленні, попередньо
встановивши як вид збудника інфекції, так і чутливість його до того чи іншого
препарату (Старцева, 2011).

6.2. Характеристика та перспективи застосування продуктів бджільництва і
їх стандартизованих субстанцій в розробці офтальмологічних лікарських
засобів
В останні роки в Україні, як і у багатьох країнах світу (Канаді, Франції,
Німеччині, Італії, США, Швеції, Польщі, Болгарії, Румунії та інш.), спостерігається
підвищений інтерес практичної медицини та фармації до апітерапії.
Експериментальні та клінічні дослідження підтвердили, що продукти
бджільництва (мед, прополіс, маточне молочко та ін.) містять значну кількість
біологічно активних речовин, які проявляють лікувальні властивості і з давніх
часів використовуються як унікальні природні лікарські засоби.
Пріоритет в області технологічних та фізико-хімічних досліджень продуктів
бджільництва, зокрема в одержанні біологічно активних стандартизованих
субстанцій та створенні на їх основі нових лікарських апіпрепаратів, розробці

91