Page 88 - 11-Spichak
P. 88

DOI: https://doi.org/10.15414/2020.9788055222974
                О.С. Шпичак ‒ Застосування продуктів бджільництва, їх стандартизованих субстанцій
                                 та апіпрепаратів в медицині, фармації та косметології

               пацієнта  з  глаукомою  протягом  року  залежать  від  стадії  захворювання  і
               коливаються: у Франції – від 414 до 1002 євро, у Німеччині від від 918 до 1194 євро,
               в Італії від від 153 до 791 євро, у Великобританії від від 457 до 1065 євро (Beckers et
               al., 2008).
                     Літературні джерела свідчать, що вчасно надана офтальмологічна допомога
               та вжиті заходи з профілактики захворювань у 90 % випадків дають позитивний
               клінічний  результат  (Burr  et  al.,  2012).  Особливо  це  важливо  для  сільського
               населення,  враховуючи  особливості  способу  життя,  умов  праці  та  рівень
               доступності спеціалізованої медичної допомоги.
                     В Україні низька ефективність профілактичної роботи визначається кількома
               позиціями:       відсутністю       організаційної      структури       офтальмологічної
               профілактичної служби; недостатнім бюджетним фінансуванням профілактичних
               програм; відсутністю та наступності при наданні медичної допомоги за її рівнями;
               програм  цільової  диспансеризації  населення,  недостатньою  увагою  до  питань
               профілактики за територіальними програмами з охорони здоров’я; недостатньою
               підготовкою лікарів первинної ланки з питань профілактики (Матюха., Коваленко,
               2012).
                     Вказане  обумовлює  необхідність  наукового  обґрунтування  оптимізованої
               системи  профілактики  хвороб  ока  та  його  придаткового  апарату  у  дорослого
               сільського населення в процесі реформування галузі охорони здоров’я в Україні на
               сучасному світовому рівні (Черемухіна, 2015).
                     Організація охорони здоров'я в Україні, зокрема офтальмологічної допомоги,
               як  одна  з  форм  відношення  держави  до  проблем  здоров'я,  відображає  стан  і
               можливості суспільства, довголітні застійно-кризові умови життя, і не відповідає
               вимогам її сучасної ефективної системи (Burr et al., 2012).
                     Широкого застосування в практичній офтальмології набули лазерні методи
               лікування,  що  призвело  до  розширення  арсеналу  засобів  боротьби  з  очними
               захворюваннями.  Найбільш  перспективним  було  визнане                     лікування  з
               використанням лазерних втручань, спрямованих на коагуляцію і стимулювання, а
               також доведена можливість лікування та профілактики відшарування сітківки та її
               дистрофічних  проявів,  а  також  гемоциркуляторних  порушень,  різних  видів
               макулопатій, глаукоми та ін. (Пасєчнікова, 2003).
                     Вивчення наукової літератури дає можливість стверджувати, що в 75-80 %
               випадків  захворюваність  очей  зв'язана  з  різними  загальними  захворюваннями
               (неврологічними,  ендокринними,  судинними,  інфекційними  і  т.д.).  Тому
               офтальмологічна  служба  залишається  надзвичайно  важливою  в  збереженні
               здоров'я     населення      України,    і   потребує      організаційно-управлінського
               удосконалення  за  принципом  інтеграції  в  первинну  медико-санітарну  ланку
               охорони здоров’я.
                     Потребують удосконалення і нормативи організації медичної допомоги тому,
               що    немає     єдиного     наукового     підходу    до    обгрунтування      нормативів
               офтальмологічної       допомоги,     управління      нею,    стандартів    діагностично-
               лікувального процесу та реабілітації, системи управління якістю офтальмологічної
               допомоги  на  різних  рівнях  в  умовах  обмеженого  бюджетного  фінансування
               (Медведовська, 2001).
                     Деякі  автори  пов’язують  виникнення  змін  зовнішньої  поверхні  ока  з
               професійними  факторами  шкідливості,  тривалою  роботою  за  комп’ютером,
               оперативними втручаннями на очах, прийомом деяких препаратів, ендокринними
               змінами  та  іншими  офтальмологічними  та  неврологічними  захворюваннями



                                                           88
   83   84   85   86   87   88   89   90   91   92   93