Page 90 - 11-Spichak

DOI: https://doi.org/10.15414/2020.9788055222974
О.С. Шпичак ‒ Застосування продуктів бджільництва, їх стандартизованих субстанцій
та апіпрепаратів в медицині, фармації та косметології

усунення гіперосмолярності включає використання гіпотонічних агентів в очних
краплях, але вони мають відносно короткий термін перебування на оці. Більш
перспективним є використання натуральних осмопротекторів, які наявні у різних
типах клітин у природі, що дозволяють клітині відновити об’єм та адаптуватись до
гіперосмолярності. Таурин є одним із реальних кандидатів на цю роль (Макаренко
та ін., 2015). Тому деякі виробники додають таурин до складу багатоцільових
розчинів для контактних лінз.
У наукових джерелах описана здатність таурину захищати епітеліальні
тканини рогівки від гіпертонічного стресу шляхом осморегуляції, стабілізації
мембран, антиоксидантного ефекту (Дерев’ягін, 2016).
Запальні, травматичні, опікові, інфекційні, променеві і інші поранення
слизових оболонок органів зору та природних порожнин організму займають
значне місце в практичній медицині. У зв'язку з цим пошук нових складів
лікарських засобів і розробка технології отримання більш сучасних або
удосконалення існуючих різновидів очних ліків є актуальною проблемою
сьогодення.
Незважаючи на те, що поверхня очей не перевищує 0,15 % усієї поверхні тіла
людини, поранення органу зору складають істотну частину загального числа
захворювань, а з урахуванням термічної і травма-токсичної патології досягають всі
60 %. Найбільш поширеними ураженнями очей є травми, кератити, хімічні та
термічні опіки, які є основними причинами сліпоти або інвалідності (Jimmy et al.,
2008).
Застосовувані методи лікування зазначених уражень нерідко призводять до
деякого поліпшення, але досить ефективна терапія в даний період відсутня
(Сакович, Острікова, 2013).
Переважна більшість травм органу зору спостерігається у чоловіків (Збітнєва,
2010). Найбільша кількість уражень очей у дорослих припадає на осіб у віці 20-40
років; у дітей – на хлопчиків шкільного віку 7-15 років (Медведовська, 2013).
Опіки очей відносяться до одного з найважчих видів патології як за
характером змін в тканинах, так і тому, що при опіку нерідко уражаються обидва
ока. При важких опіках 50 % постраждалих стають інвалідами і лише деякі з них
можуть повернуться до своєї колишньої професії (Вітовська, 2011).
Поглиблене вивчення патогенезу показало, що при опіковій травмі очей
поряд з локальним процесом відбуваються загальні зрушення в організмі. Всі ці
особливості, а також схильність до рецидивів запалення і важких ускладнень в
порівняно пізні терміни після опіків можуть свідчити про інтоксикацію, що
виникає при опіках і обумовлює порушення загальної реактивності організму
(Пивень, Андрюкова, 2009).
Важливим фактором при опіках очей є запобігання уражених тканин від
інфекції, так як некротичні тканини завжди служать хорошим субстратом
патогенної флори. Можливість мікробного забруднення обпалених очей
патогенними штамами бактерій робить необхідним профілактичне призначення
антимікробної терапії у всіх випадках опіків органу зору. При патології в
мікрофлорі кон'юнктивальної порожнини очей з'являються патогенні види
(гемолітичний стафілокок, золотистий стафілокок, синьогнійна паличка та ін.), А
деякі штами умовно патогенних мікроорганізмів набувають гемолітичні і
плазмокоагуляційні властивості (Nordstrom et al., 2005).
Як протимікробний засіб найбільш поширений сульфацил натрію у вигляді
очних крапель. Широке застосування в вигляді крапель знайшли різні антибіотики

90