Page 102 - 02-Adamchuk

DOI: https://doi.org/10.15414/2020.9788055222769

Леонора Адамчук, Ян Бріндза, Катерина Липко ‒ Медові напої

Продовження таблиці 1
Походження меду pH TDS*, мг/л EC*, мС/см
Соняшник (Сх. Лісостеп) 7,45±0,01 403,25±0,65 639,50±1,01
Літнє різнотрав’я (Зх. Лісостеп) 7,40±0,02 427,00±0,68 677,50±1,12
Літнє різнотрав’я (Зх Лісостеп) 7,40±0,02 447,75±0,55 710,75±0,85
Літнє різнотрав’я (Зх. Лісостеп) 7,40±0,02 432,75±0,83 686,75±1,30
Ріпак (Полісся) 7,41±0,02 410,25±0,75 649,75±0,93
Ріпак (Полісся) 7,48±0,01 413,50±0,48 656,50±0,79
Синяк (Пд. Степ) 7,48±0,01 381,50±3,66 625,25±0,69
Різнотрав’я (лікарські трави) 7,46±0,01 402,25±0,42 638,75±0,67
(Ц. Лісостеп)
Примітка: EC – здатність розчину проводити електричний струм, а також фізична
величина, що характеризує цю здатність; TDS (Total Dissolved Solids) – загальна
кількість розчинених твердих речовин, або загальна мінералізація.

Усереднений pH контрольного розчину становив 6,68 і
підвищувався з додаванням меду в середньому на 9,7 %. Слід відмітити,
що кислотність дослідних зразків зростала упродовж вимірювань з 9
00
по 13 в середньому на 0,14 одиниць. Найвищий водневий показник
30
чаю спостерігався з додаванням соняшникового меду одержаного з
Лісостепу й становив 7,54, що на 2,9 % вище середнього по Україні й на
12,9 % вище середнього значення контрольного розчину. Загальне
збільшення pH у дослідних зразках можна пояснити присутністю в
медові органічних кислот, а зростання pH упродовж вимірювання
вказує на нестабільний біохімічний склад суміші та короткий термін
придатності таких розчинів.
Загальна мінералізація контрольного розчину в середньому
становила 387,11 мг/л. З додаванням соняшникового меду рівень
мінералізації чаю підвищувався до 424,29 мг/л, тобто на 9,6 %,
акацієвого меду – до 431,225 мг/л, на 11,4 %, меду з різнотрав’я – до
456,583 мг/л, на 17,9 %, відповідно до контролю. Отримані результати

свідчать про збільшення корисної дії досліджених зразків через
збагачення їх мінеральними компонентами меду.
Показник електропровідності показує вміст зольних кислот меду.
Висока здатність розчину проводити електричний струм вказує на
високий вміст мінеральних елементів, що визначає фізіологічну
цінність продукту та є показником його якості. Електропровідність
контрольного розчину в середньому становила 703,625 мС/см. З
додаванням окремих сортів меду спостерігали значне її підвищення.
Наприклад, при додаванні меду з весняного різнотрав’я (Східний Степ),
електропровідність перевищувала контрольний показник на 65 %.
Однак у більшості випадків показник електропровідності чаїв після
додавання меду знижувався. Це може свідчити про біохімічні реакції
між складовими продуктів, що потребують подальшого вивчення.

101