Page 54 - 07-Kovalchuk

DOI: https://doi.org/10.15414/2020.9788055222738

Ірина Ковальчук – Бджоли: біоіндикатори довкілля

Встановлено, що у кінці літнього періоду у черевному відділі бджіл, які
відібрані із екологічної зони м. Львова (дослідна І), достовірно зростає вміст таких
насичених жирних кислот, як міристинова, пентадеканова, пальмітинова,
стеаринова та арахінова, але зменшується – мононенасиченої олеїнової і
поліненасичених – ейкозатриєнова, ейкозатетраєнова, арахідонова,
докозадиєнова, докозатриєнова, докозатетраєнова, докозапентаєнова та
докозагексаєнова (табл. 14) порівняно до вмісту цих кислот у тканинах бджіл
контрольної групи з умовно чистої зони. У тканинах черевного відділу бджіл, які
відібрані із пасік екологічної зони м. Червонограда Сокальського району
достовірно зростає вміст таких насичених жирних кислот, як пентадеканова та
пальмітинова, але зменшується – мононенасиченої олеїнової і таких
поліненасичених, як докозатетраєнова та докозапентаєнова. Характерно, що у
тканинах черевного відділу бджіл, які відібрані з пасік екологічної зони c. Розвадів
Миколаївського району достовірно зменшується кількість олеїнової
мононенасиченої жирної кислоти із збереженням вираженої тенденції до вищого
рівня пентадеканової, пальмітинової, стеаринової кислот. Ці дані підтверджують
припущення про суттєвий вплив екологічних умов на ліпідний склад тканин бджіл,
зокрема вміст жирних кислот.
Характерно, що в тканинах черевного відділу бджіл за утримання їх в
умовах інтенсивного техногенного навантаження відзначено нижчий загальний
рівень жирних кислот, а з пасіки м. Львова встановлено найнижчий вміст жирних
кислот, порівняно із екологічною зоною низького техногенного навантаження. Це
може вказувати на менший рівень забезпеченості організму бджіл енергетичним і
структурним резервом внаслідок значного техногенного і екологічного тиску на
життєдіяльність бджіл.
Отже, загальний вміст жирних кислот та співвідношення окремих
поліненасичених, мононенасичених і насичених жирних кислот у зразках тканин
медоносних бджіл цілого організму та його окремих анатомічних відділів у кінці
літнього періоду коливаються у дослідних групах залежно від агроекологічних
умов довкілля та інтенсивності техногенного навантаження.
Як відомо від макро- і мікроелементів, найчастіше від двовалентних,
залежить кількість жирних кислот у пилку рослин, які знаходяться в аніонній
формі. Це пов’язано з тим, що неетерифіковані жирні кислоти здатні зв’язувати
важкі метали. Разом з тим, ці елементи в рослині, зокрема в пилку, тісно зв’язані з
синтезом і обміном жирних кислот [170, 220]. Так, від Cu та Zn залежить активність
ензимів, які беруть участь у видовженні вуглецевого ланцюга жирної кислоти та
утворенні у ньому ненасичених зв'язків [240].
Встановлено, що у бджолиному обніжжі кульбаби лікарської дослідних груп,
зібраному в екологічно забруднених зонах, порівняно з обніжжям із умовно
екологічно чистої зони (с. Перегноїв Золочівського району), нижчий рівень
насичених (капринової, лауринової, міристинової, пентадеканової, пальмітинової
та стеаринової), мононенасичених (пальмітоолеїнової та олеїнової) і
поліненасичених (лінолевої та ліноленової) жирних кислот (табл. 15). Це зумовило
нижчий і загальний вміст жирних кислот у бджолиному обніжжі кульбаби
лікарської з пасік дослідних груп. Загальний вміст жирних кислот і рівень
насичених, мононенасичених і поліненасичених жирних кислот у обніжжі
дослідних груп найнижчий у зразках з пасіки м. Львова, а найвищий – с. Розвадів
Миколаївського району.

53