Page 51 - 07-Kovalchuk

DOI: https://doi.org/10.15414/2020.9788055222738

Ірина Ковальчук – Бджоли: біоіндикатори довкілля

Зміни вмісту поліненасичених жирних кислот у тканинах медоносних бджіл
можуть впливати на проникність структурних мембран для води та водорозчинних
речовин [205, 226], оскільки поліненасичені жирні кислоти входять до складу
фосфоліпідів клітинних мембран. Лінолева кислота входить до складу більшості
клітинних мембран, а ліноленова — переважно до мембран високоспеціалізованих
нервових клітин [227].
Разом з тим поліненасичені жирні кислоти життєво необхідні і для
біосинтетичної діяльності організму бджіл. Такі жирні кислоти в організмі комах є
основою синтезу нових біологічно активних речовин, які виявляють регуляторний
вплив на обмін речовин. Певне фізіологічне значення в організмі бджіл мають і
насичені жирні кислоти. Зокрема, підтвердженням цього є підвищення у тканинах
грудної частини медоносних бджіл дослідних груп у зразках з екологічних зон
інтенсивного техногенного навантаження порівняно з пасікою контрольної групи,
з деякими відмінностями вірогідних змін вмісту окремих жирних кислот [80, 81].
Зокрема, у кінці літнього періоду у тканинах грудної частини медоносних
бджіл, які відібрані із екологічної зони інтенсивного техногенного навантаження
м. Львова достовірно підвищується рівень таких насичених жирних кислот як
каприлова, капринова, лауринова, міристинова, пентадеканова, пальмітинова,
стеаринова та арахінова (табл. 13).
Проте вміст таких поліненасичених, як лінолева, ліноленова, ейкозадиєнова,
ейкозатриєнова, докозадиєнова, докозатриєнова, докозатетраєнова,
докозапентаєнова та докозагексаєнова у ліпідах тканин цього відділу знижується,
що було відзначено й для черевного відділу бджіл. У тканинах грудного відділу
організму бджіл, які відібрані із екологічної зони м. Червонограда Сокальського
району достовірно зростає вміст таких насичених жирних кислот, як каприлова,
капринова та стеаринова, але зменшується – таких поліненасичених, як
ейкозатриєнова, докозадиєнова, докозатриєнова та докозагексаєнова. У цих же
тканинах бджіл, які відібрані із екологічної зони c. Розвадів Миколаївського району
концентрація окремих насичених, мононенасичених і поліненасичених жирних
кислот змінюється аналогічно, однак без вірогідних різниць.
Встановлено, що екологічні умови довкілля впливають також на загальний
вміст жирних кислот у тканинах грудного відділу організму медоносних бджіл.
Так, загальний вміст жирних кислот у тканинах бджіл дослідних груп, які
утримувалися на пасіках з підвищеним екологічним ризиком, був нижчим, ніж у
тканинах грудного відділу бджіл контрольної групи, які утримувалися в умовно
чистій екологічній зоні. Найнижчий загальний вміст жирних кислот (22,4 г/кг)
спостерігався у зразках тканин грудного відділу медоносних бджіл, які відібрані з
пасіки м. Червонограда (дослідна ІІ), порівняно з екологічною зоною низького
техногенного навантаження (контроль). Коливання загальної кількості жирних
кислот у тканинах грудного відділу медоносних бджіл, які відібрані з екологічних
зон з інтенсивним техногенним навантаженням, порівняно до вмісту їх у тканинах
грудного відділу медоносних бджіл із екологічної зони з низьким рівнем
техногенного навантаження, зумовлені вищим вмістом насичених жирних кислот.
Тоді як вміст мононенасичених жирних кислот істотно не змінювався у зразках цих
тканин бджіл з дослідних пасік порівняно до контролю. У тканинах грудей
медоносних бджіл встановлено суттєво нижчий вміст поліненасичених жирних
кислот порівняно з вмістом їх у тканинах бджіл з контрольної пасіки.

50