Page 14 - 07-Kovalchuk

DOI: https://doi.org/10.15414/2020.9788055222738

Ірина Ковальчук – Бджоли: біоіндикатори довкілля

витіснення дикорослих медоносів культурними рослинами призводять до
порушення балансу в екосистемах, до змін не тільки кількосної, але й якісної
характеристики медоносів [96].
Бджоли захищають навколишнє середовище шляхом запилення дикорослих
рослин і в межах екосистем знаходяться в центрі складного вузла біологічних
зв’язків. Життєдіяльність бджіл не тільки співпадає, але і обумовлює існування
багатьох видів рослин і тварин, які живляться цими рослинами − їх зернами,
ягодами, плодами, коренями. Добуваючи корм бджола запилює ентомофільні
рослини слугує постійним елементом біогеоценозу і знаходиться під дією різних
чинників середовища: атмосфери, вологості, температури, сонячної радіації, вітру,
а також кормових − джерел нектару та пилку [115, 116]
За результатами досліджень, зокрема спеціаліста з апімоніторингу
навколишнього середовища О.Ф. Гробова [29, 30], відомо про вплив забруднення
екосистеми на стан медоносних бджіл, який приводить до загибелі комах та
погіршення якості бджолиної продукції і може нести загрозу для людей.
Оскільки забруднення екосистеми найчастіше відзначається пестицидами,
добривами, промисловими та транспортними викидами, радіоактивними
речовинами, та іншими ксенобіотиками. Це пов’язано з тим, що протягом одного
2
дня бджола облітає територію площею 5-12 км навколо пасіки та відвідує до 3000
квітів у день.
Середня тривалість життя бджоли в період медозбору – 32 доби, 10 з яких
вони проводять тільки у вулику. Дні, які залишилися (20-22) бджоли літають в
радіусі 3-5 км і встигають за цей час нагромадити в організмі велику кількість
важких металів.
Як наслідок, пасіка − готова моніторингова мережа для оцінки комплексу
екологічних характеристик навколишнього середовища [19, 20]. Саме тому у
місцях, де необхідна додаткова інформація для оцінки екологічного стану
довкілля, можна використати пересувні пасіки [109].
Масштаби нагромадження важких металів на території України, як
токсикантів техногенного походження, на жаль зростають. Забруднення
сільськогосподарських угідь важкими металами, відбувається за рахунок
шкідливих викидів промислових підприємств й автотранспорту в атмосферу,
надходження їх з відходами тваринницьких ферм та внаслідок застосування
мінеральних добрив і отрутохімікатів.
Підприємства, що забруднюють довкілля шкідливими і токсичними
речовинами, працюють не лише у великих містах, а й неподалік зелених зон, полів,
лісів, місць, де пасічники розміщують на медозбір свої пасіки. Підприємства
кольорової металургії викидають в атмосферу як токсичні гази, так і солі металів,
внаслідок чого забруднюють довкілля сірчаною та азотною кислотами, а також
важкими металами, особливо As і Pb. Чорна металургія – основний забруднювач
вод як важкими металами і сульфатами, так і фенолами і нафтопродуктами. Хімічна
промисловість – у меншій мірі забруднює довкілля важкими металами, однак є
головним джерелом насичення повітря сірчаним ангідридом, окисом азоту, які
також шкідливо впливають на життєдіяльність бджіл [16, 18, 21, 25].
Відомо, що найбільший внесок у забруднення повітряного басейну вносять
стаціонарні джерела екотоксикантів, що включають важку, легку і харчову
промисловості. Загальний валовий обсяг викидів забруднюючих речовин в
атмосферне повітря від цих підприємств становить більше 358 тис. тонн на рік [56,
158].

13