Page 12 - 07-Kovalchuk

DOI: https://doi.org/10.15414/2020.9788055222738

Ірина Ковальчук – Бджоли: біоіндикатори довкілля

Дослідниками встановлено, що нагромадження ксенобіотиків в організмі
порушує процес фізіологічного старіння бджіл, з прискоренням вікової динаміки
зміни маси різних анатомічних відділів організму медоносних бджіл [46, 209].
Варто зазначити, що Pb і Cd здійснюють найбільший вплив на вікову динаміку
зменшення маси головного відділу, проте цей відділ найменше акумулює важкі
метали. На динаміку вікових змін у грудному і черевному відділах ці елементи
діють аналогічно. Під впливом токсикантів проскорюється наповнення ректумів,
що пов’язано з інтенсифікацією процесів обміну речовин. Pb і Cd, акумулючись в
товстому кишечнику впливають на збільшення у ньому кількості води. Це
відбувається за рахунок інгібування ректальних залоз, послаблення функції, що
забезпечує резорбцію води із вмісту ректума. Можливо, із зниженням
життєздатності бджіл пов’язано також і зменшення інтенсивності виділення з
організму води через зовнішній покрив бджіл і дихальну систему. Очевидно, саме
це є причиною вікової динаміки збільшення її вмісту в головному, грудному і
черевному відділах під впливом токсикантів [45, 47].
У відповідь на забруднення навколишнього середовища важкими металами
відзначається активація біохімічних реакцій організму комах, що сприяє їх
адаптації до забруднення. Виявлена територіальна і тканинна специфічність
накопичення важких металів медоносними бджолами. Бджоли більшою мірою
містять такі речовини, що тісно пов'язані з високим вмістом цих полютантів у
навколишньому середовищі даної території і негативно впливають на обмінні
процеси і функціонування їх організму [2, 131, 239].
Як відомо, природа дала бджолам надійний захист – адаптивну систему із
властивими їй механізмами, зокрема індивідуальний захист, який здійснюють
секреторні клітини кишечника бджіл і залози внутрішньої секреції, що продукують
необхідні речовини для ізоляції чужорідних тіл, розчинення і виведення їх з
організму [44, 139].
Кумуляція важких металів в організмі медоносних бджіл також пов’язана з
особливостями будови їх дихальної системи. Вона представлена великою кількістю
трахей, що пронизують все тіло і відкриваються назовні дихальцями. Речовини, що
знаходяться у навколишньому середовищі з дихальної системи потрапляють
безпосередньо в гемолімфу і можуть кумулюватися у всіх органах бджіл [163].
Поряд з тим, медоносні бджоли, яким властива висока хеморецепторна чутливість,
не беруть нектар з тих рослин, в яких надто високий вміст важких металів.
Пристосування комах до дії негативних чинників виражаються в скороченні
проникності покривів, зміні рН середовища кишечника, що веде до скорочення
розчинності і абсорбції інсектицидів, у збільшенні кількості жирів, що депонують
жиророзчинні пестициди, а також у зниженні проникності мембран, що оточують
особливо чутливі до дії пестицидів та токсичних речовин тканини і органи.
Крім цих шляхів щодо пасивного захисту організму у комах відзначена більш
активна, метаболічна детоксикація потенційно шкідливих речовин, що
виражається у здатності до їх гідролізу, гідроксилюванню, метилюванню,
ацетилюванню і зв'язуванню з цистеїном, гліцином, глюкозою та іншими
сполуками [216]. Зокрема, зв'язування і гідроксилювання сприяють перетворенню
жиророзчинних інсектицидів в водорозчинні речовини, доступні для виведення з
організму. Всі ці способи протидії активуються різними ензимами, що підвищують
свою концентрацію і активність, або змінюють властивості і специфічність
реагування [60, 165].
Розвиток стійкості до токсичних речовин визначається активністю

11