Page 23 - 11-Spichak

DOI: https://doi.org/10.15414/2020.9788055222974
О.С. Шпичак ‒ Застосування продуктів бджільництва, їх стандартизованих субстанцій
та апіпрепаратів в медицині, фармації та косметології

Спонтанна форма вторинного імунодефіциту характеризується відсутністю
явної причини, що викликала порушення імунної реактивності. Клінічно вона
проявляється у вигляді хронічних, часто рецидивних інфекційно-запальних
процесів бронхо-легеневого апарату, додаткових пазух носа, урогенітального і
шлунково-кишкового тракту, очей, шкіри, м’яких тканин, викликаних
опортуністичними (умовнопатогенними) мікроорганізмами. Тому хронічні, часто
рецидивні, уповільнені, такі, що важко піддаються лікуванню традиційними
засобами, запальні процеси будь-якої локалізації у дорослих розглядаються як
клінічні прояви вторинного імунодефіцитного стану. У кількісному відношенні
спонтанна форма є домінуючою формою вторинного імунодефіциту (Strieth S.,
Eihhom M. E., Wesner A., 2008).
Види імунодефіцитів (залежно від етіологічного чинника):
 уточнений (інфекційний, токсичний, метаболічний, фізичний,
психогенний, посттравматичний, з указівкою конкретного діагнозу захворювання,
що його викликало);
 неуточнений (криптогенний, або есенціальний, або ідіопатичний, або
спонтанний – виставляється за відсутності будь-якого етіологічного чинника).
Види уточнених імунодефіцитів:
 інфекційний імунодефіцит формується в результаті дії інфекційного
збудника, зокрема умовно патогенного (вірусний, бактерійний, протозойний,
грибковий, гельмінтний);
 токсичний імунодефіцит розвивається за умов тривалого впливу
екзо- і ендотоксинів, ксенобіотиків і т. под. (екзогенний, медикаментозний,
професійний, ендогенний, опіковий тощо);
 метаболічний імунодефіцит розвивається за умов тривалого
порушення обміну речовин, зокрема порушення кислотно-лужної рівноваги
(харчовий, обмінний, через дефіцит білків, порушення всмоктування тощо);
 фізичний імунодефіцит розвивається в результаті тривалої дії на
організм людини іонізаційного і ультрафіолетового опромінення, дії високих
частот і полів тощо;
 психогенний імунодефіцит розвивається за умов тривалої дії
психоемоційного перевантаження, стресів, захворювань ЦНС і т. под.
 посттравматичний імунодефіцит (у т. ч. операційний) розвивається за
умов важких великих травм, опіків, об’ємних і тривалих оперативних втручань,
крововтрат, лімфореї тощо (WHO, 2014).
Типи дефектів імунної системи:
 лімфоцитарний імунодефіцит характеризується стійкими
кількісними і/або функціональними змінами Т-клітинної ланки імунної системи;
 гуморальний імунодефіцит характеризується стійкими кількісними
і/або функціональними змінами В-клітинної ланки імунної системи, зокрема
продукції імуноглобулінів;
 фагоцитарний імунодефіцит характеризується стійкими кількісними
і/або функціональними змінами клітин (моноцити/макрофаги, гранулоцити)
імунної системи, що фагоцитують;
 комплементарний імунодефіцит характеризується стійкими змінами
рівня і активності компонентів комплементу;
 комбінований імунодефіцит характеризується стійкими кількісними
і/або функціональними змінами показників кількох (двох або більше) ланок

23