Page 20 - 11-Spichak

DOI: https://doi.org/10.15414/2020.9788055222974
О.С. Шпичак ‒ Застосування продуктів бджільництва, їх стандартизованих субстанцій
та апіпрепаратів в медицині, фармації та косметології

РОЗДІЛ 3
СУЧАСНІ АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ ПРОДУКТІВ БДЖІЛЬНИЦТВА
ПРИ СТВОРЕННІ ЛІКАРСЬКИХ АПІПРЕПАРАТІВ
ІМУНОМОДУЛЮЮЧОЇ ДІЇ

3.1. Імунотерапія вторинних імунодефіцитних станів
організму людини в Україні
Проблема імунотерапії становить інтерес для лікарів практично всіх
спеціальностей у зв’язку з неухильним зростанням інфекційно-запальних
захворювань, схильних до хронічного і рецидивного перебігу на фоні низької
ефективності проведеної базової терапії, злоякісних новоутворень, аутоімунних і
алергічних захворювань, системних захворювань, вірусних інфекцій, які
обумовлюють високий рівень захворюваності, смертності та інвалідності (Кудрик,
2017).
Крім соматичних та інфекційних захворювань, поширених серед людей, на
організм людини негативно впливають соціальні (недостатнє і нераціональне
харчування, житлові умови, професійні шкідливості), екологічні фактори, медичні
заходи (оперативні втручання, стрес тощо), при яких в першу чергу страждає
імунна система, виникають вторинні імунодефіцити (Кудрик та ін., 2015).
Незважаючи на постійне удосконалення методів і тактики проведеної базової
терапії хвороб і використання препаратів глибокого резерву із залученням
немедикаментозних методів впливу, ефективність лікування залишається на
досить низькому рівні. Найчастіше причиною цих особливостей у розвитку,
перебігу і результаті захворювань є наявність у хворих тих чи інших порушень з
боку імунної системи.
Дослідження, проведені в останні роки в багатьох країнах світу, дозволили
розробити і впровадити в широку клінічну практику нові комплексні підходи до
лікування та профілактики різних нозологічних форм захворювань з
використанням імунотропних препаратів спрямованої дії з урахуванням рівня і
ступеня порушень в імунній системі.
Важливим аспектом у попередженні рецидивів і лікуванні захворювань, а
також у профілактиці імунодефіцитів, є поєднання базової терапії з раціональною
імунокорекцією. Зараз одним із актуальних завдань імунофармакологів є розробка
нових препаратів, що поєднують в собі такі найважливіші характеристики як
ефективність і безпека застосування.
Імунітет – захист організму від генетично чужорідних агентів екзогенного і
ендогенного походження, спрямований на збереження і підтримку генетичного
гомеостазу організму, його структурної, функціональної, біохімічної цілісності та
антигенної індивідуальності (Whitney et al., 2014).
Імунітет є однією з найважливіших характеристик для всіх живих організмів,
створених у процесі еволюції. Принцип роботи захисних механізмів полягає у
розпізнаванні, переробці та елімінації чужорідних структур. Захист здійснюється
за допомогою двох систем – неспецифічного (вродженого, природного) і
специфічного (придбаного) імунітету. Ці дві системи являють собою дві стадії
єдиного процесу захисту організму.
Неспецифічний імунітет виступає як перша лінія захисту і як заключна її
стадія, а система набутого імунітету виконує проміжні функції специфічного

20