Page 27 - 11-Spichak

DOI: https://doi.org/10.15414/2020.9788055222974
О.С. Шпичак ‒ Застосування продуктів бджільництва, їх стандартизованих субстанцій
та апіпрепаратів в медицині, фармації та косметології

Поліненасичені жирні кислоти, зокрема лінолева, ліноленова і арахідонова в сумі
можуть становити близько 50 % від загальної кількості жирних кислот, що
містяться у перзі. За своїми властивостями вони відносяться до життєво
необхідних речовин і входять до складу вітаміну F.
В організмі поліненасичені жирні кислоти є попередниками гормоноподібних
речовин простагландинів; знижують рівень холестерину, сприяючи його
швидкому перетворенню у фолієві кислоти і виведенню їх з організму; позитивно
впливають на структуру шкіри і волосся; знижують артеріальний тиск і зменшують
ризик тромбоутворення. У числі інших вуглеводнів до складу перги входить 3-
ситостерин – рослинний аналог холестерину, що затримує його всмоктування в
кишечнику (David, 2007).
Вітамінний комплекс складають аскорбінова кислота, тіамін, рибофлавін,
біотин, токофероли, каротиноїди, а також нікотинова, фолієва та пантотенова
кислоти. У менших кількостях у складі перги присутні піридоксин та
вітаміноподібний багатоатомний спирт інозит. Аскорбінова кислота (вітамін С)
відіграє фундаментальну біохімічну і фізіологічну роль в організмі. У комплексі з
опорним білком хондромукоїдом вона формує внутрішньоклітинну структурну
речовину, необхідну при утворенні сполучної тканини хряща, кісток, зубів і при
загоєнні ран. Аскорбінова кислота сприяє виведенню холестерину з організму,
засвоєнню кальцію і заліза, необхідна для нормальної утилізації глюкози і
формування імунної відповіді, має захисну дію на токоферол, пантотенову та
нікотинову кислоти (Van Dongen, 2015).
Пантотенова кислота (вітамін В5) бере участь у ферментативному окисленні
і біосинтезі жирних кислот, тригліцеридів і фосфоліпідів, холестерину і гормонів
кори надниркових залоз; у біосинтезі ацетилхоліну і ряду інших сполук. Частково
необхідна людині кислота продукується кишковою мікрофлорою. Кишкові
інфекції, що порушують мікробний синтез вітаміну і його всмоктування,
застосування багатьох антибіотиків і сульфаніламідів, нестача вітамінів С і
фолієвої кислоти знижують забезпеченість організму пантотеновою кислотою
(Eyjoltsson, 2004).
Різноманіття забарвлення пилкових зерен пов’язане з наявністю в їх складі
каротиноїдів: альфа- і бета-каротину, лікопену, ксантофілу і зеаксантину –
попередників ретинолу (вітаміну А), необхідного для диференціювання і розвитку
епітеліальної і кісткової тканин, плаценти і сперматогенного епітелію, формування
зорового пігменту родопсину (Graham, 2003).
У перзі і пилку виявлено високий вміст фенольних сполук, що мають
різноманітну біологічну активність, – флавоноїдів. Антиоксидантні властивості
флавоноїдів мають більш широкий спектр, ніж у таких антиоксидантів, як вітаміни
С і Е, цинк і селен. Різні сполуки цього класу дають різні фізіологічні ефекти:
естрогенний, гіпотензивний, бактерицидний, спазмолітичний, сечогінний.
Комплекс біофлавоноїдів (рутин, кверцитин, антоціани, катехіни та ін.) утворює
вітамін Р, який відновлює аскорбінову кислоту. У поєднанні з нею флавоноїдні
сполуки зміцнюють стінки капілярів і зменшують їх проникність, знижуючи
активність гіалуроноглюкозоамінідази (Grotewold, 2006).
Вони мають радіопротекторні властивості, здатні попередити
анафілактичний шок, перешкоджаючи утворенню гістаміну. Крім каротиноїдів і
біофлавоноїдів пилок і перга містить хлорогенові і тритерпенові кислоти, а також
гормоноподібні речовини, подібні з ауксинами – регуляторами росту рослин
(Kudrik and Tikhonov, 2012).

27