Page 28 - 11-Spichak
P. 28

DOI: https://doi.org/10.15414/2020.9788055222974
                О.С. Шпичак ‒ Застосування продуктів бджільництва, їх стандартизованих субстанцій
                                 та апіпрепаратів в медицині, фармації та косметології

                     Хімічний  склад  перги  на  відміну  від  складу  пилку  змінюється.  Завдяки
               внесенню  меду,  у  перзі  приблизно  у  2,5  рази  більше  вуглеводів,  представлених
               здебільшого  глюкозою  і  фруктозою,  а  вміст  ліпідів  знижено  до  1,5  %.  Білок  і
               мінеральні  речовини  також  знаходяться  у  великій  кількості.  У  складі  перги
               підвищений  вміст  вітаміну  С,  але  значно  більше  вітамінів  А,  Е  і  В.  Перга  легше
               засвоюється  організмом,  і  деякі  дослідники  вважають,  що  застосування  перги
               можливе  у  всіх  випадках  призначення  пилку,  особливо  при  необхідності  більш
               швидкого  і  сильного  ефекту.  У  деяких  випадках  вона  перевершує  пилок  за
               біологічним  ефектом.  Склад  перги  чинить  цитотоксичну  дію  на  злоякісне
               переродження клітини, має більш виражені антитоксичні властивості. Вона сприяє
               підвищенню вмісту в крові еритроцитів, ретикулоцитів і гемоглобіну, забезпечує
               нормалізацію  кількості  лейкоцитів  і  лейкоцитарної  формули.  Перга  діє
               ефективніше  і  швидше,  ніж  пилок.  Таким  чином,  перга  і  пилок  виявляють  такі
               біологічні       (фармакологічні)        ефекти:       анаболічний,        адаптогенний,
               антисклеротичний, кардіотонічний, мембраностабілізуючий, радіопротекторний,
               антиоксидантний,  антитоксичний,  протизапальний,  стимулюючий  регенерацію
               (ранозагоювальний,  противиразковий,  антианемічний,  стимулюючий  еритро-  і
               лейкопоез) (Miorin et al., 2003).
                     Саме  такий  біохімічний  склад  забезпечує  спектр  фармакологічної  дії,
               одержаної  в  результаті  реалізації  описаних  властивостей  препарату,  що
               підтверджується даними експериментів. За даними інституту експериментальної
               патології,  онкології  і  радіобіології  ім.  Р.Є. Кравецького  (ІЕПОР)  НАН  України,
               препарат,  одержаний  за  вище  описаною  технологією,  є  малотоксичним,  має
               імуномодулюючі властивості, а також проявляє протипроменеву дію.
                     Крім  того,  одним  із  найбільш  перспективних  апіпродуктів  для підвищення
               імунної системи організму вважається мед натуральний, який є цінним джерелом
               біологічно активних сполук (Roger et al., 2004). До його складу входить близько 70
               важливих  для  організму  речовин  і  елементів  (вуглеводи,  ферменти,  вітаміни,
               амінокислоти та ін.).
                     Відомо, що комплекс речовин натурального продукту надає набагато більший
               фізіологічний  ефект,  ніж  просте  поєднання  окремих  хімічних  сполук,  оскільки
               лікарські засоби, отримані з природної сировини, за своєю хімічною структурою
               найбільш близькі до природних метаболітів організму.
                     Асортимент  лікарських  препаратів  на  основі  меду  натурального  є
               надзвичайно обмеженим і майже не імпортується до України.
                     До цього часу не створено жодної лікарської форми на основі натурального
               меду, яка повністю враховує хімічний склад і біологічні якості продукту. У зв’язку з
               цим  розробка  нових  комплексних  вітчизняних  препаратів  на  основі  меду  є
               актуальною проблемою.
                     У  зв’язку  з  тим,  що  органолептичні  та  фізико-хімічні  властивості  меду
               змінюються особливо під час його зберігання, під керівництвом акад. О. І. Тихонова
               були  проведені  дослідження  зі  створення  стандартизованої  субстанції  меду
               порошкоподібного, отриманої різними методами сушіння (Hopfer et al., 2003).
                     У сучасних умовах субстанція меду порошкоподібного згідно з розробленими
               нами  ТУ  У  10.8-39834691-001 : 2015  «Мед  порошкоподібний»  отримується  з
               додаванням  наповнювача  методом  активаційного  сушіння  з  одночасним
               подрібненням  у  тонкодисперсний  порошок  за  ЮВЕТ-технологіями  або  методом
               сублімаційного  сушіння  (виділенням  вологи  із  замороженого  розчину)  з
               використанням дозволених до застосування допоміжних речовин. Активаційний



                                                           28
   23   24   25   26   27   28   29   30   31   32   33