Page 48 - 07-Kovalchuk

DOI: https://doi.org/10.15414/2020.9788055222738

Ірина Ковальчук – Бджоли: біоіндикатори довкілля

Жирні кислоти проявляють антибактеріальну та антигрибкову активність,
яка притаманна багатьом як насиченим, так і ненасиченим жирним кислотам,
зокрема, каприловій, капроновій, лауриновій, олеїновій, лінолевій та ліноленовій
[198]. Тому ці жирні кислоти корму і тканин організму відіграють важливу роль у
резистентності бджіл і вулика гігієні [8]. Це має особливе значення за умов
підвищеного екологічного ризику, оскільки умови довкілля можуть суттєво
впливати на загальний вміст жирних кислот в пилку рослин та організмі бджіл, що
спостерігається й у нашому дослідженні. Зокрема, у зразках тканин цілого
організму бджіл, які відібрані із екологічної зони м. Червонограда Сокальського
району достовірно зростав вміст арахінової насиченої жирної кислоти, але
зменшувався мононенасиченої, ейкозаєнової і таких поліненасичених, як лінолева,
ейкозадиєнова, ейкозатриєнова та докозагексаєнова. Слід відмітити, що у
тканинах цілого організму бджіл, які відібрані із екологічної зони c. Розвадів
Миколаївського району спостерігається аналогічна тенденція змін, що й у
дослідних І і ІІ групах, проте вірогідних різниць не становлено. Отже, загальний
вміст ліпідів і співвідношення окремих поліненасичених, мононенасичених і
насичених жирних кислот у зразках тканин медоносних бджіл значно коливаються
залежно від агроекологічних умов довкілля і можуть визначатися інтенсивністю
техногенного навантаження на сільськогосподарські угіддя, які забезпечують
бджіл кормом, енергетичними і структурними компонентами.
За результатами досліджень встановлено, що у тканинах голови медоносних
бджіл І і ІІ дослідних груп, які відібрані із зон підвищеного екологічного ризику,
зростав уміст таких насичених жирних кислот як лауринова (12:0), міристинова
(14:0), пентадеканова (15:0) (табл. 12). Однак, достовірно зменшується вміст таких
моно- та поліненасичених жирних кислот, як олеїнова (18:1) лінолева (18:2),
ліноленова (18:3), докозадиєнова (22:2), докозатетраєнова (22:4),
докозапентаєнова (22:5) та докозагексаєнова (22:6). Характерно, що в тканинах
голови медоносних бджіл з пасіки м. Львова встановлено найнижчий вміст
ненасичених жирних кислот, що може вказувати на менший рівень забезпеченості
організму бджіл цієї групи енергетичним і структурним резервом, внаслідок
значного техногенного і екологічного тиску на процеси життєдіяльності бджіл.
Встановлено, що екологічні умови довкілля впливають також на загальний
вміст жирних кислот у тканинах голови медоносних бджіл. Так, загальний вміст
жирних кислот у цих тканинах дослідних груп, був вищим, ніж у тканинах голови
бджіл контрольної групи, які утримуються в умовно екологічно чистій зоні.
Найвищий вміст жирних кислот спостерігався у зразках тканин голови медоносних
бджіл дослідних груп, які відібрані із пасіки м. Червонограда, порівняно із умовно
екологічно чистою зоною. Підвищена загальна кількість жирних кислот у тканинах
голови медоносних бджіл дослідних груп, порівняно до вмісту їх у тканинах голови
медоносних бджіл контрольної групи зумовлена вищим вмістом насичених жирних
кислот (10,4-15,6 % проти 10,0 %). Тоді як вміст моно- і поліненасичених жирних
кислот змінювався не істотно у всіх досліджуваних зразках тканин голови
медоносних бджіл дослідних груп. Проте, у тканинах голови бджіл, які відібрані із
екологічно забруднених зон вміст мононенасичених жирних кислот був дещо
нижчим, ніж з умовно екологічно чистої зони (17,3-18,0 % проти 18,7 %).
Виявлені відмінності можуть вказувати на зменшення забезпеченості
організму бджіл в зонах підвищеного екологічного ризику структурними та
біологічно активними компонентами, що утворюються з ліпідів корму в процесі
метаболізму жирних кислот.

47