Page 11 - 07-Kovalchuk

DOI: https://doi.org/10.15414/2020.9788055222738

Ірина Ковальчук – Бджоли: біоіндикатори довкілля

РОЗДІЛ 1. ФІЗІОЛОГО-БІОХІМІЧНІ ПРОЦЕСИ В ОРГАНІЗМІ
БДЖІЛ І БІОЛОГІЧНА ЦІННІСТЬ ТА ЯКІСТЬ ЇХНЬОЇ ПРОДУКЦІЇ ЗА
РІЗНИХ УМОВ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Проблема впливу окремих шкідливих речовин та екологічного стану довкілля
на фізіолого-біохімічні процеси в організмі медоносних бджіл актуальна для
дослідження. Оскільки окремі екологічні токсиканти навіть у невисоких
концентраціях мають суттєву негативну дію на організм.
Території, на яких розміщена промислова інфраструктура, переважно
забруднені важкими металами, в т.ч. токсичними (Pb, Cd, Hg, As) [38, 39, 40, 60, 91,
129, 130, 140, 141, 175]. Бджолина сім’я, збираючи сировину для своєї продукції на
ділянці площею 12–28 км , несе інформацію про екологічний стан території в
2
радіусі 2–3 км навколо вулика [3, 12]. Рослини, які проростають на територіях, де
активно працює промислова інфраструктура, інтенсивно акумулюють у різних
частинах вегетативної маси важкі метали [32, 172], що депонуються у листочках,
стеблі, менше у нектарі та пилку квіток. Медоносні бджоли, споживаючи пилок
рослин і пергу, нагромаджують важкі метали у тканинах різних анатомічних
відділів організму [173, 192], що зумовлює надзвичайну чутливість його до
екологічного стану довкілля.
Встановлено, що навіть незначна концентрація деяких токсичних важких
металів у воді, повітрі, нектарі або пилку медоносних рослин часто призводить до
масового ураження та загибелі бджіл [157]. Оскільки бджоли, збираючи нектар і
пилок, разом з ними поглинають і важкі метали, які у нормі знаходяться у цих
рослинних продуктах у незначних кількостях, їхній вміст у тканинах організму
може вказувати про інтенсивність техногенного чи антропогенного навантаження
на довкілля та рівень нагромадження цих елементів у його біологічних об’єктах.
Залежність вмісту важких металів в організмі бджіл від їхньої кількості в
рослинах, з яких були зібрані нектар і пилок, є різною. Кількість окремих металів в
організмі бджіл за період живлення закономірно зростає або залишається на рівні
їхнього вмісту у рослинах.
Зокрема, кількість Cu в організмі бджіл збільшується у 3,25 раза, а Zn – в 1,97
раза порівняно з вмістом цих елементів у рослинах, тоді як кількість Pb за цих же
умов знаходиться на рівні його вмісту в рослинах [10, 127].
Дослідженнями В. І. Лєбєдєва та О. А. Мурашової [101] встановлено, що вміст
окремих важких металів в тканинах бджіл закономірно зростає із віком, що вказує
про їх нагромадження в організмі впродовж життя. Вміст токсичних речовин в
організмі бджіл збільшується в перші два тижні життя, тобто коли вони виконують
цикл робіт всередині вулика. Це зумовлено високою концентрацією цих
компонентів у бджолиному вулику. У цей період кількість Zn в тканинах бджіл
досягає 103,9 мг/кг, а Cu –– 39,7 мг/кг, що відповідно в 9,1 і 11,6 раза більше, ніж в
організмі бджіл у перші дні життя.
Основна кількість важких металів нагромаджується в організмі бджіл за
рахунок інтенсивного споживання ними впродовж перших двох тижнів пилку
(обніжжя) і перги, забрудненість яких цими елементами у 80-100 разів вища, ніж
нектару і меду. Менша їх кількість надходить в організм під час відціджування і
переробки нектару в мед і надходження пилку, як корму у середню кишку.
Частково важкі метали акумулюються в жировому тілі й інших структурах
організму медоносних бджіл. Певна їх кількість виділяється екскреторними
органами [131, 197].

10