Page 44 - 07-Kovalchuk

DOI: https://doi.org/10.15414/2020.9788055222738

Ірина Ковальчук – Бджоли: біоіндикатори довкілля

РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ МЕТАБОЛІЗМУ ЛІПІДІВ ТА ВМІСТ ЇХ У
ТКАНИНАХ І ПРОДУКЦІЇ БДЖІЛ ЗАЛЕЖНО ВІД УМОВ УТРИМАННЯ

Відомо, що ліпіди і ліпідоподібні речовини надходять в організм бджолиних
личинок і дорослих особин з пилком та молочком. Під впливом ензиму ліпази в
середній кишці вони розщеплюються до жирних кислот, потрібних для вироблення
залозами молочка, воску, відкладення резерву енергетичного матеріалу та
забезпечення інших фізіологічних і біохімічних процесів у клітинах [63, 235].
Єдиним джерелом надходження ліпідів до організму медоносних бджіл є квітковий
пилок рослин. Оскільки бджоли збирають пилок з різних видів рослин, склад
ліпідів надто різноманітний.
У природному кормі для медоносних бджіл, зокрема у обніжжі, ліпідний склад
представлений такими класами: фосфоліпіди, моно- та диацилгліцероли, вільний
фітостерол, неетерифіковані жирні кислоти (НЕЖК), тригліцероли,
етерифікований фітостерол. Найбільшу масову частку в складі ліпідів займає
етерифікований фітостерол. При цьому, сумарна кількість вільного і
етерифікованого фітостеролу становить 40-50 %. У пилку також виявлено різні
групи фосфоліпідів. Їх загальний вміст у досліджених зразках бджолиного обніжжя
коливається в межах від 15 до 21%. Співвідношення окремих класів ліпідів у
бджолиному обніжжі залежить від видового походження квіткового пилку.
Енергетичну і біологічну цінність ліпідів пилку для організму бджіл формують, в
першу чергу, довголанцюгові жирні кислоти, яких у обніжжі міститься значна
кількість. Кількість жиру в тілі бджоли, його зниження або підвищення, є одним з
найбільш важливих показників, які характеризують загальний стан комахи.
Недостатній запас перги або виражений дефіцит надходження обніжжя
призводить до швидкого виснаження всіх систем організму медоносних бджіл. За
таких критичних аліментарних умов молоді бджоли (5-12 добового віку),
синтезуючи маточне молочко та вирощуючи розплід, змушені витрачати значну
кількість нагромадженого ендогенних ліпідів та протеїнів з депо свого організму.
Якщо при недостатньому надходженні пилку вони отримують додаткову
підгодівлю у вигляді його замінників рослинного чи тваринного походження, то
витрата резервних речовин буде набагато меншою [242].
Ліпідне живлення бджіл з використанням штучних компонентів підгодівлі
впливає на показники життєдіяльності бджіл, а також зумовлює низку
фізіологічних змін у тканинах личинок і в тілі робочих бджіл, маток і трутнів. Така
підгодівля забезпечує процеси ефективного депонування ліпідів у жировому тілі
поруч з нагромадженням резервів протеїнів і глікогену, що слугують ендогенним
джерелом енергії в синтезі маточного молочка молодими бджолами. Це забезпечує
личинок бджіл необхідними протеїном і ліпідами для росту і розвитку свого
організму. Тому обмін ліпідів у медоносних бджіл є важливим показником стану їх
організму, а його зміни можуть бути пов’язані як з біологічною цінністю пилку, так
і з використанням штучної підгодівлі.

43