Page 131 - 11-Spichak

DOI: https://doi.org/10.15414/2020.9788055222974
О.С. Шпичак ‒ Застосування продуктів бджільництва, їх стандартизованих субстанцій
та апіпрепаратів в медицині, фармації та косметології

розрахунку на відповідне розведення до зазначеної в рецепті концентрації. Їх
звичайно називають «концентратами».
Виготовлення. Концентровані розчини готують в асептичних умовах із
використанням свіжопрокип’яченої води очищеної.
Усі допоміжні матеріали та посуд, що використовують для приготування і
зберігання концентрованих розчинів, стерилізують відповідно до вимог статті
5.1.1. «Методи приготування стерильних продуктів».
Концентровані розчини звичайно не готують у концентраціях, близьких до
граничних, оскільки при зниженні температури розчину можливе випадання осаду
розчиненої речовини.
Концентровані розчини готують масо-об’ємним способом із використанням
мірного посуду. Необхідну кількість води розраховують, використовуючи значення
густини розчину або коефіцієнта збільшення об’єму, зазначені у статтях 5.N.1.1.2.
«Дані для розрахунків щодо виготовлення 1 л концентрованого розчину в масо-
об’ємній концентрації» та 5.N.1.1.3. «Коефіцієнти збільшення обєму водного розчину
при розчиненні лікарських речовин».
Лікарські речовини, що містять у своєму складі воду (кристалогідрати)
відважують з урахуванням фактичного вмісту води.
Випробування. Концентровані розчини обов’язково підлягають
органолептичному (візуальному), фізичному та хімічному контролю.
Залежно від результату кількісного визначення, концентрований розчин
розводять або додають вихідну речовину до потрібної концентрації.
Якщо розчин більшої концентрації, ніж потрібно, кількість води, що необхідна
для розведення, у мілілітрах, обчислюють за формулою:
A (C - B)
,
B
де:
А – об’єм приготованого розчину, у мілілітрах;
В – необхідна концентрація розчину, у грамах на 100 мілілітрів;
С – фактична концентрація розчину, у грамах на 100 мілілітрів.
Якщо розчин меншої концентрації, ніж потрібно, кількість вихідної речовини,
що необхідна для одержання розчину потрібної концентрації, у грамах,
обчислюють за формулою:
A (B - C) ,

100  - B

А – об’єм приготованого розчину, у мілілітрах;
В – необхідна концентрація розчину, у грамах на 100 мілілітрів;
С – фактична концентрація розчину, у грамах на 100 мілілітрів;
 – густина розчину необхідної концентрації, у грамах на мілілітр.
Після доведення розчину до потрібної концентрації повторно проводять
кількісне визначення, після чого розчин фільтрують.
Відхилення, допустимі у масі окремих інгредієнтів в концентрованих
розчинах, звичайно складають не більше ±5 % від зазначеної концентрації.
Маркування. На етикетці штангласа зазначають:
- назву та концентрацію розчину;
- дату приготування;

131