Page 38 - 07-Kovalchuk

DOI: https://doi.org/10.15414/2020.9788055222738

Ірина Ковальчук – Бджоли: біоіндикатори довкілля

Встановлено, що у бджолиному обніжжі та меді з пасік обох дослідних груп
зберігається відзначена для тканин бджіл закономірність вірогідно нижчого вмісту
більшості досліджених важких металів порівняно до контролю. Однак вміст Fe і Zn
як у бджолиному обніжжі, так і меді з пасіки І дослідної групи був не вірогідно
нижчим порівняно до його рівня в цій продукції з пасіки контрольної групи.
Відзначені незначні відмінності вмісту Zn в тканинах, обніжжі і меді бджіл з
пасік низинної, передгірної та гірської зон Карпат можуть зумовлюватися високим
вмістом цього елемента у гірській породі, грунтах і воді усіх трьох зон, що визначає
його підвищену природну трансформацію у трофічному ланцюгу грунт-рослина-
тварина-продукція.
Враховуючи, що міграція елементів живлення в окремих ланцюгах
екосистеми – це біологічний процес, який проходить за рахунок виведення або
поглинання окремих речовин у трофічному ланцюгу бджіл, можливо, за цих умов
відбувається розподіл і кумуляція окремих мікро-, у т.ч. токсичних елементів, а самі
бджолині сім’ї виступають в ролі організмів – індикаторів екологічного стану
довкілля [243, 248, 249].
Аналіз результатів дослідження поліфлорного меду показав дещо нижчий
рівень Fe у зразках із передгірної та гірської зон порівняно до низинної. Аналогічна
тенденція міжгрупових різниць спостерігалася при дослідженні рівня Zn у зразках
поліфлорного меду з різних агроекологічних зон. Вірогідно нижчий рівень
відзначено для Cr та Ni у зразках меду з передгірної зони відповідно у 1,7 та 1,6
раза (р< 0,05;0,001), а для зразків з гірської зони спостерігали залишкові кількості
(сліди) – Cr і вірогідно нижчий рівень (у 2,0 рази) Ni. Очевидно, різний вміст
досліджуваних елементів у зразках меду із низинної і гірської агроекологічних зон
зумовлений неоднаковим фоновим рівнем їх у воді, грунтах і рослинах цих
агроландшафтних територій, а також кумуляцією окремих елементів в організмі
медоносних бджіл і трансформацією їх в продукцію бджільництва.
Дослідженнями вмісту Cd і Pb в зразках поліфлорного меду відмічено лише
залишкові кількості цих токсикантів, тоді як у тканинах і обніжжі бджіл рівень цих
важких металів був у фізіолого-допустимих межах. Це підтверджує здатність
організму бджіл вилучати важкі метали з компонентів живлення, особливо
нектару, оскільки різниці вмісту більшості досліджених мікроелементів в обніжжі і
тканинах бджіл є значними, а в меді низькими. Дані літератури вказують, що серед
усіх продуктів бджільництва (мед, віск, обніжжя, прополіс та маточне молочко)
найменшу кількість важких металів виявляють у меді – Pb до 0,5 мг/кг, Cd 0,01
мг/кг. Екологічна чистота меду визначається його хімічним складом, що
формується вуглеводами, які виділяються секреторними клітинами нектарників
рослин впродовж декількох годин, а також пилковими зернами, в яких вміст
важких металів є вірогідно вищим, ніж у нектарі. Однак, бджоли здатні ці зерна
відфільтровувати. Саме за рахунок зменшення вмісту пилкових зерен у зрілому
меді вірогідно знижується кількість різних ксенобіотиків, у т.ч. важких металів.
Відомо про значні коливання концентрацій мінеральних речовин як в
організмі медоносних бджіл, так і, відповідно, у продукції бджільництва, а також
стільниках. Встановлено, що в тканинах дорослих бджіл концентрація Fe в нормі
становить 80-174 мкг/г сухої речовини. Вміст цього елемента максимальний у
грудних м’язах і мінімальний у тканинах ніг і крил, що пов’язано з різною
метаболічною активністю тканин цих органів [4]. Динаміка рівня Fe в організмі
бджіл змінюється при підвищеному його надходженні з кормом і супроводжується
переходом у продукти бджільництва, а також нагромадженням у стільниках, що й

37