Page 35 - 07-Kovalchuk
P. 35

DOI: https://doi.org/10.15414/2020.9788055222738

                                Ірина Ковальчук – Бджоли: біоіндикатори довкілля



               пасіки,  розміщеної  на  відстані  15  км  від  промислового  центру.  Проте  рівень
               зниження вмісту приблизно однаковий для всіх елементів, що свідчить про прямо
               пропорційне  послаблення  екологічного  впливу  промислового  центру  з
               врахуванням віддалі [193, 207].
                     Вміст окремих важких металів у меді значно коливається і також залежить від
               відстані до промислового центру. Зокрема, рівень Fe, Zn i Cu у меді дослідних пасік
               знижується у 1,5 та 1,8 раза (р <0,01) порівняно з контрольною групою. Суттєве
               зниження концентрації важких металів у процесі переробки нектару у мед значною
               мірою  визначається  адсорбуванням  їх  тканинами  бджолиного  організму  з
               наступним  нагромадженням  в  окремих  органах,  що  захищають  бджіл  від
               токсичного впливу таких елементів.
                     Це пов’язано з особливостями  проникності металів стінок медового зобика
               бджоли.  Доведено,  що  у    процесі  переробки  нектару  в  мед,  використовується
               фізіологічна особливість стінок медового зобика, у якому частково відділяються
               важкі  метали,  що  транспортуються  в  гемолімфу  і  відкладаються  в  різних
               анатомічних відділах бджіл. Вказана функціональна особливість медового зобика
               бджіл як біологічного фільтра, дає можливість цим комахам акумулювати у своєму
               організмі різні токсичні елементи і цим, частково, перешкоджати проникненню їх
               у вироблену ними продукцію [203].
                     Менше виражені відмінності встановлено для вмісту Ni, рівень якого у меді з
               вуликів дослідних груп виявляв тенденцію до зменшення в І групі і до підвищення
               в  ІІ  групі  порівняно  до  контрольної  пасіки.  Слід  зазначити,  що  для  вмісту  Cd  у
               зразках меду бджіл як І, так і ІІ дослідних груп відмічено лише залишкові кількості
               цих токсикантів, тоді як у контролі він зберігався на рівні 0,02 мг/кг. Аналогічний
               рівень  залишкової  кількості  Pb  спостерігали  у  зразках  меду  ІІ  дослідної  групи,
               проте  у  зразках  з  першої  групи  відмічено  у  3,6  раза  нижчий  цього  елемента
               (р<0,001), ніж у контролі.
                     Таким чином, відмінності вмісту досліджених важких металів у зразках перги
               та    меду,  одержаних  з  пасік  екологічних  зон  різної  інтенсивності  техногенного
               навантаження  суттєво  залежать  від  віддалі  до  джерела  промислових  викидів  і
               мають для більшості елементів пряму кореляцію, що може впливати на біологічну
               цінність і якість продукції бджільництва  та життєздатність бджіл у радіусі 30 км
               навколо таких центрів.
                     Відомо,  що  вміст  токсичних  речовин  у  стільниках  змінюється  залежно  від
               екологічних  умов  утримання  бджіл,  особливостей  живлення    бджолиних  сімей  з
               врахуванням  природних умов та вмісту цих елементів у воді та нектарі і пилку. За
               результатами  наших  досліджень  встановлено  вірогідні  зміни  вмісту  окремих
               мінеральних елементів у зразках стільників з досліджуваних агроекологічних зон
               із  різним  техногенним  навантаженням  на  довкілля.  У  стільниках  (язиках),
               отриманих  із  вуликів,  розміщених  на  відстані  15  і  30 км  від  зони  інтенсивного
               техногенного  навантаження  встановлено  вірогідно  нижчу  концентрацію  всіх
               досліджених елементів у ІІ групі Fe, Zn, Cu, Ni та Pb. Найбільше виражені вірогідні
               різниці в зразках стільників медоносних бджіл обох дослідних груп спостерігалися
               для  концентрації  Fe,  Zn  і  Ni.  Зокрема,  у  стільниках,  отриманих  із  вуликів,
               розміщених  на  відстані  15  км  від  промислово-техногенної  зони,  вміст  Fe  був
               вірогідно нижчий  у 2,5 раза, а на відстані 30 км – у 3,0 рази. В стільниках, отриманих
               із  вуликів,  розміщених  на  відстані  30  км  від  зони  інтенсивного  техногенного
               навантаження відзначено  також вірогідно меншу концентрацію Cr та Cd.





                                                           34
   30   31   32   33   34   35   36   37   38   39   40