Page 56 - 11-Spichak
P. 56

DOI: https://doi.org/10.15414/2020.9788055222974
                О.С. Шпичак ‒ Застосування продуктів бджільництва, їх стандартизованих субстанцій
                                 та апіпрепаратів в медицині, фармації та косметології

               бджільництва, зокрема мед, квітковий пилок, прополіс, маточне молочко, містять
               біологічно активні речовини, які виявляють лікувальні властивості і з давніх-давен
               використовуються як унікальні природні лікарські засоби (Ivanova et al., 2008).
                     В  Україні  пріоритет  в  галузі  технологічних  та  фізико-хімічних  досліджень
               продуктів  бджільництва,  в  одержанні  біологічно  активних  стандартизованих
               субстанцій  та  створенні  на  їх  основі  нових  лікарських  засобів,  розробці
               фармакопейних  статей,  технічних  умов  і  технологічних  регламентів  належить
               науковій школі акад. О.І. Тихонова (Tikhonov et al., 2015).
                     Вказані  продукти  бджільництва  містять  біологічно  активні  речовини,  які
               виявляють  різноманітну  терапевтичну  дію  на  серцево-судинну,  нервову,
               ендокринну       системи,     шлунково-кишковий         тракт,    імунні    процеси     та
               ферментативну активність (Bobro and Tikhonov, 2014). Завдяки цьому вони широко
               використовуються  у  медицині.  Лікарські  засоби,  що  містять  продукти
               бджільництва,  мають  попит  у  медицині  та  фармації  у  зв’язку  з  їх  високою
               терапевтичною активністю та відсутністю побічної дії (Бобро, Тихонов О.І., 2013).
               Більшість  з  них  вже  давно  використовуються  і  в  косметології.  Живильні  та
               стимулювальні  властивості  продуктів  бджільництва  сприяють  збереженню
               здоров’я людей, молодості, поліпшенню стану шкіри та волосся (Бобро, Тихонов,
               2013).
                     Прополіс – натуральний антибіотик, бальзам, який може працювати на рівні
               клітин  організму.  Він  має  високі  антимікробні  властивості,  тому  широко
               застосовується в медицині і ветеринарії (Tichonov et al., 2005). Прояв різнобічної
               фармакологічної  активності  природних  фенольних  сполук  тісно  пов'язаний  з  їх
               хімічною  структурою.  Фізіологічна  і  фармакологічна  активність  обумовлюється
               певним зв’язком  хімічної  структури  і  властивості  основних біологічно активних
               фенольних      сполук     (феноли,    фенолокислоти,       ацетофенони,      фенілоцтові,
               оксикоричні кислоти, кумарини, флавоноїди тощо) (Tichonov et al., 2005).
                     Запалення  є  загальнобіологічною  реакцією  на  ушкодження  і  являє  собою
               складну реакцію організму у відповідь на ушкодження тканин різними факторами
               внутрішнього  та  зовнішнього  середовища.  Згідно  із  сучасними  уявленнями  про
               патогенез запальних реакцій  одним  з  провідних  механізмів  патології  тканини є
               процес     вільно-радикального       окиснення,      який    відбувається     у    вигляді
               ферментативного перекисного окиснення ліпідів і неферментатив-ного окиснення
               і  розглядається  як  одне  з  головних  порушень  метаболізму  і  функціонування
               клітинних і субклітинних структур організму.
                     Здатність легко віддавати електрони і протони роблять феноли, що містяться
               у складі прополісу, ефективними нейтралізаторами вільних радикалів. Утворені в
               результаті реакції семихінонні радикали інгібітора більш стійкі і тому результатом
               цього процесу є уповільнення, інгібування вільно-радикальної реакції, а внаслідок
               цього збільшення стимуляції мітозів  (Таймазова,  Базаев, 2014).  Тому  уведенням
               природних фенолів в організм можна поповнити запаси антиоксидантів і змінити
               на позитив патофізіологічний процес. Дослідження, що проводилися з прополісом,
               свідчать  про  ефективність  його  використання  у  різних  галузях  медицини:
               дерматології, хірургії, стоматології, оториноларингології, гінекології та ін.
                     Із  лікувальною  метою  прополіс  використовують  у  чистому  вигляді  та  у
               комбінованих лікарських засобах. На основі його біологічно активних субстанцій
               готують  мазі,  спиртові  настойки  та  екстракти  (Cunliffe  and  Collnick,  2001).  У
               декоративній косметиці прополіс використовують для приготування туші для вій.
               Барвники, що входять до складу туші, можуть часом бути причиною почервоніння



                                                           56
   51   52   53   54   55   56   57   58   59   60   61