Page 9 - 07-Kovalchuk

DOI: https://doi.org/10.15414/2020.9788055222738

Ірина Ковальчук – Бджоли: біоіндикатори довкілля

Передмова

У країнах з розвиненою промисловістю гострою проблемою є забруднення
навколишнього середовища ксенобіотиками. Екологія навколишнього середовища
у цих країнах постійно погіршується, а це в свою чергу потребує пошуку науково-
обгрунтованих способів захисту організму людини і тварин від негативного впливу
факторів забруднення довкілля, в тому числі важкими металами. Біологічна
небезпека забруднення біосфери сполуками металів зумовлена високою стійкістю
їх у навколишньому середовищі, розчинністю в атмосферних опадах,
відкладеннями в тканинах організму людини і тварин. Значну небезпеку для
біотичного середовища та життєдіяльності людини мають зростаючі техногенні
навантаження, що зумовлюють підвищення рівнів ксенобіотиків, у т.ч. важких
металів.
Одним із головних завдань сучасної екології є вивчення антропогенного
впливу на оточуюче середовище, пошук ранніх біологічних тестів щодо
екологічних змін довкілля за показниками життєдіяльності зооценозів і
розроблення науково обґрунтованих методів збереження цілісності довкілля та
поліпшення в інтересах людства. У вирішенні зазначених питань значна роль
належить створенню надійної системи екологічного моніторингу довкілля на
основі розробки нових комплексних методологічних підходів.
Медоносна бджола (Apis mellifera), як біоіндикатор стану навколишнього
середовища, є унікальною його структурою і біологічним об’єктом. Його постійний
зв’язок з довкіллям, фізіологічні особливості життєдіяльності і живлення бджіл
дають змогу вивчити не лише тимчасові впливи неоднакових ксенобіотиків, але й
розрахувати залежність їхнього вмісту в продуктах бджільництва.
Різні речовини, що знаходяться в навколишньому середовищі можуть
акумулюватися у грунті і передаватися по трофічному ланцюгу «грунт – рослина –
бджола – продукти бджільництва». Важкі метали надходять у грунт з
атмосферними опадами, з викидами і стоками промислових підприємств,
вихлопними газами автомобільного транспорту, пестицидами та добривами. Ці
речовини потрапляють у бджолине гніздо та продукцію після збору бджолами
нектару, пилку, прополісу, а також із водою і проявляють шкідливу або токсичну
дію на організм медоносної бджоли.
Використання бджіл та їх продуктів у якості біоіндикаторів – це сучасний і
перспективний напрям екологічного моніторингу. Унікальна структура цього
біологічного об’єкта, його постійний зв’язок з оточуючим середовищем,
фізіологічні особливості життєдіяльності та живлення бджіл дають змогу вивчити
не лише тимчасові впливи забруднювачів, але й відстежити процес у часі,
розрахувати залежність їх вмісту в продуктах бджільництва від рівня у грунтах,
рослинах, воді, повітрі.
Власне тому, актуальним і пріоритетним напрямом досліджень є комплексне
вивчення фізіологічних механізмів впливу сезонних і техногенних факторів на
організм та біологічну цінність продукції бджіл. У цьому контексті важливим є
вивчення фізіологічних особливостей інтенсивності кумуляції важких металів у
тканинах окремих анатомічних відділів і розроблення ефективних способів і
рекомендацій зниження надходження цих ксенобіотиків у продукцію
бджільництва.
Отримані результати досліджень дають можливість розробити методи
підвищення життєздатності бджіл та екологічної безпеки їхнього живлення з

8