Page 13 - 07-Kovalchuk

DOI: https://doi.org/10.15414/2020.9788055222738

Ірина Ковальчук – Бджоли: біоіндикатори довкілля

продукованих жировим тілом комахи ензимів. Карбаміди, наприклад фурадан,
севін, піролан, як і фосфорорганічні інсектициди, блокують активність
холінестерази. Розвиток стійкості до цих отрут, як правило, пов'язують з
вдосконаленням фізичних бар'єрів, але комахи здатні знешкоджувати їх за
допомогою гідролізу і окиснення в трофоцити і гемолімфі. Клітини жирового тіла
беруть участь і у процесах біолюмінесценції [52].
Вивчаючи механізми дії також інсектицидів − як фіпроніл і імідаклоприд на
організм бджоли було встановлено, що вони є інгібіторами мітохондріальної
біоенергетики, в результаті чого клітини не отримують достатньої кількості
енергії. Ці інсектициди впливають на нервову систему як шкідників, так і корисних
комах, вбиваючи їх. Навіть кілька нанограммів активного інгредієнта призводить
до порушення почуття смаку, втрати нюху, здатності до нормальної рухової
активності бджіл [26, 27]. Загалом, токсична дія інсектицидів на організм комах
проявляється як за зовнішньої дії через покриви, так і безпосередньо через корм.
Гемолімфа і жирове тіло медоносної бджоли − основні системні ланки її
резистентності. Основна маса гемоцитів у бджіл представлена амебовидними
гемоцитам. Найменша фракція − це веретеноподібні гемоцити. Під впливом
антропогенного забруднення клітини гемолімфи, які активно беруть участь в
процесах життєдіяльності (амебовидні, веретеноподібні і еозинофільні гемоцити),
досить чутливі до змін навколишнього середовища [125].
За рахунок зменшення основних захисних клітин простежується збільшення
кількості веретеноподібних і еозинофільних гемоцитів, які за даними літератури
[166] більш активно приймають участь в фагоцитозі за будь-яких специфічних
процесів.
Гемолімфа бджоли доставляє всім органам організма, тканинам і клітинам −
необхідні поживні речовини й, водночас, із організму в неї переходять продукти
обміну. Тобто, з гемолімфою безпосередньо пов’язані всі основні процеси обміну
речовин у її організмі, постачання його білком, який забезпечує розвиток життєво
важливих органів бджоли (гіпофаренгіальні залози, жирове тіло).
У відповідь на забруднення навколишнього середовища важкими металами
відзначається активація біохімічних реакцій організмів, що сприяє їх адаптації до
забруднення. Лебедєв В.І. [102] вважає, що наявність важких металів у тканинах
бджіл досліджуваних територій вказує на акумуляцію і включення цих елементів у
процеси метаболізму даних комах, які, утворюючи високотоксичні канцерогенні
сполуки, забруднюють продукти бджільництва.

1.1 Біоіндикаторна роль медоносних бджіл

Ще в 30-ті роки XX ст. було доведено тісний зв’язок між бджолами і вмістом
металів у об’єктах навколишнього середовища [104], оскільки окремі важкі метали
як мікроелементи в певних концентраціях необхідні для життєдіяльності живих
організмів. Поряд з цим за умов значного вмісту в грунті мікроелементи
нагромаджуються в рослинах, від яких по трофічному ланцюгу грунт − рослина –
бджола – продукти бджільництва – людина, можуть надходити в організм людей
викликати алергічні захворювання [129, 135, 145].
Техногенна дія на агропромислове виробництво постійно зростає і досягає на
даний час таких масштабів, що її можна розглядати як проблему глобальної
екологічної небезпеки. Постійне вирубування лісів, промисловий прес на довкілля,
відходи сільськогосподарського виробництва, розвиток дорожньої сітки,

12