Page 73 - 11-Spichak

DOI: https://doi.org/10.15414/2020.9788055222974
О.С. Шпичак ‒ Застосування продуктів бджільництва, їх стандартизованих субстанцій
та апіпрепаратів в медицині, фармації та косметології

Наступною важливою характеристикою ринку ПВП є його нерівномірність
розподілу препаратів за міжнародними непатентованими назвами (МНН) та за
різними рівнями АТС-класифікаційної системи в цілому (табл. А.1, дод. А). Більше
ніж три четверті (300 ТН або 75,76 %) асортименту ПВП припадає на групу А02В-
Засоби для лікування пептичної виразки та гастроезофагеальної рефлюксної
хвороби, серед яких А02ВС-Інгібітори «протонного насосу» посідають перші
позиції (219 ТН з урахуванням всіх ФВ). Питома вага ЛП із зазначеної групи ліків
формують більше половини (55,30 %) сучасного асортименту ПВП. Перші п’ять
позицій за кількістю зареєстрованих ЛП зайняли такі ЛП за МНН: А02ВС02-
Пантопразол (83 ТН або 20,96 %); А02ВС01-Омепразол (49 ТН або 12,37 %);
А02ВС05-Езомепразол (35 ТН або 8,84 %); А02ВС03-Лансопразол (30 ТН або 7,58 %);
А02ВD-Комбінації для ерадикації Helicobacter pylori (27 ТН – 6,82 %). В цілому, у
2016 р. на п’ять препаратів за МНН припадало 56,57 % (224 ТН) асортименту ПВП,
що представлені на вітчизняному ФР. За даними аналізу реєстрації ПВП у 2015 р.,
лідируючі позиції за кількістю представлених ТН займали А02ВС01-Омепразол (39
ТН), А02ВС02-Пантопразол (28 ТН) та А02ВС04-Рабенпразол (21 ТН) (Соловйов О.С.,
Гудзенко О.П., Левченко І.О., Козицька К.І., 2013). Кількість зареєстрованих ТН по
препаратах омепразолу збільшилась на 25,64 %, по пантопразолу – практично у три
рази, а по рабенпразолу, навпаки, кількість препаратів зменшилась на 38,10 %. Як
бачимо, за даними 2016 р., у порівнянні з 2015 р. відбулись значні якісні та кількісні
зміни, а зазначений сегмент вітчизняного ФР можна охарактеризувати як той, що
динамічно розвивається.
Серед характеристик вітчизняного ринку ПВП слід також зазначити
домінування препаратів синтетичного походження (76,26 %) та ЛП у таблетованих
лікарських формах (227 ТН або 57,32 %). У відповідності до лікарських форм перші
п’ять позицій зайняли: таблетки (174 ТН – 43,94 %); капсули (83 ТН або 20,96 %);
таблетки жувальні (47 ТН – 11,87 %); ліофілізати для виготовлення ін’єкційних
розчинів (37 ТН – 9,34 %); суспензії оральні (18 ТН – 4,55 %). В цілому питома вага
препаратів у твердих формах складала 75,76 % (300 ТН з урахуванням всіх ФВ).
Враховуючий той факт, до деякі найменування АГП були включені до так
званого «Пілотного проекту» МОЗ України, метою якого було підвищення
доступності наданої хворим фармацевтичної допомоги завдяки впровадженню
механізмів компенсації вартості споживання ЛП цікавим постало дослідження
динаміки змін закупівельних та роздрібних цін на деякі найменування ЛП.
Наступним етапом досліджень став аналіз динаміки змін закупівельних та
роздрібних цін, а також показників доступності ПВП упродовж 2013-2016 рр.
Результати проведених досліджень представлені у табл.1.1. Як бачимо, середнє
значення індексу(ланцюгового) закупівельних цін ( I ) упродовж 2013-2016 рр.
p
збільшився з 1,08 до 1,20 (зростання на 11,11%), а роздрібних – з 1,09 до 1,17
(зростання 7,33 %).
На рисунках 16 та 17 представлені результати досліджень, які дозволяють
стверджувати про значний вплив фінансової кризи 2014-2015 рр. на ціни.
Зазначене є логічним, враховуючи імпортозалежність сегменту ФР, що
досліджується. Упродовж 2012-2014 рр. спостерігалась планомірне збільшення як
закупівельних, так й роздрібних цін, досягнувши максимальних значень у 2015 р.
Так, середнє значення I закупівельних цін на ПВП дорівнювало 1,67, а по
p
роздрібним – 1,62. При цьому груповий індекс закупівельних та роздрібних цін на
імпортні ЛП був на 18 та 11 % вищим, ніж за вітчизняним асортиментом ПВП

73